«Динамо» — «Мариуполь». Разбор игры киевлян

Не найсильніший, хоча й принциповий суперник, мабуть, кращий варіант після міжнародної паузи. «Динамо» достатньо легко виконало завдання. Хоч і не без традиційних проблем. Розглянемо більш детально.

Формація та кадри

Дивно, але Олексій Михайличенко обрав 4-2-3-1 для старту. Зазвичай, з відверто слабкими суперниками тренерський штаб киян обирає 4-1-4-1.

Можливо, Михайличенко намагався досягти кількісного балансу у півзахисті. Але «Маріуполь» не той клуб, який здатен створювати. Надмірну обережність тренерського штабу можна пояснити, але хотілося б більш впевненого початку.

Щоправда, потім «Динамо» перемнкнулось на більш атакувальну гру з одним центральним півзахисником захисного плану.

У складі відбулися прогнозовані зміни. Попова, в центрі захисту, змінив Кадар. На правому фланзі вийшов Караваєв, зліва — Миколенко. В центрі півзахисту Сидорчук та Шепелєв. На позиції атакувального центрального півзахисника зіграв Буяльский. Вінгери Де Пена та Циганков. На вістрі — Бєсєдін. Подальші заміни показали, що Михайличенко намагався оптимізувати фізичне навантаження гравців після міжнародної паузи та досягти певного балансу перед матчем ЛЄ.

Хід гри

«Маріуполь» розпочав гру активно, з виского пресингу.

Хоч «Динамо» має певні проблеми з рухом м’яча від лінії захисту, жодного зиску для «Маріуполя» від високого пресингу не було. Не дивлячись на кілька перехоплень, розвинути швидкі атаки не вдавалося. Гостей вистачило на пів-справи. В цьому епізоді є перехоплення, але розвитку не відбулося. Але дуже показово.

У «Динамо» були проблеми зі швидкістю руху м’яча та гравців. Центр півзахисту господарів не домінував. Розвиок атак традиційно переходив на фланги. І не дивно, що переважно були намагання розпочати атаки лівим флангом. Здається, «Маріуполь» був готовий до такого розвитку подій. Але гості забули про інший варіант початку атак. Довгий пас від Бущана, завершився швидкою атакою і голом.

Як можна бачити, є помилка «Маріуполя» в обороні. Гол «Динамо», фактично, не залишив шансів гостям. Тренерський штаб «Маріуполя» намагався врятувати гру, але кияни просто отримали більше простору. Після кількох невдалих епізодів гравці «Динамо» довели рахунок до логічного.

Але, не дивлячись на рахунок, варто вказати на недоліки.

Гра центру півзахисту

Центр півзахисту «Динамо» надалі засмучує якістю гри. Але тут питання, переважно, до тренерів.

Вже традиційно пласка гра пари центральних півзахисників «Динамо» під час володіння м’ячем. Це дозволяє супернику тримати компактну форму для оборони. Але що ще гірше, це ускладнює рух м’яча вперед. Тому «Динамо» часто починає атаки через фланги.

Ось помилка Сидорчука. Він віддає пас центральному захиснику, який легко перехоплений суперником.

З «Маріуполем» така помилка не є проблемою. А ось у матчі з «Мальме» може мати негативні наслідки. Причина помилки тактична. Сидорчук дуже часто не має варіантів для гри, окрім пасу на центрального захисника.

Також варто згадати гру Буяльського. Не дивлячись на гол, до атакувального півзахисника є претензії. Цей гравець має розташовуватися поміж лінями захисту та півзахисту суперника, приймати м’яч та загострювати гру. Ось показовий епізод із Шапаренко. Півзахисник «Динамо» правильно розпочав рух, обрав позицію під пас партнера.

Це гарна позиція для загострення. І молодий гравець непогано розпорядився м’ячем. Відверто кажучи, Шапаренко виглядає краще за Буяльского в обмеженому просторі, маюучи здатність притримати м’яч.

Інша справа, що тут у «Динамо» суттєві проблеми з організацією саме заключної фази атак. Навіть в цьому епізоді не краще рішення. Добре, що Циганков прийняв м’яч, пройшов, віддав пас. Тож, хоч команда і створює, але реалізація погана. Дуже багато імпровізації та випадкових факторів, які впливають на успіх епізоду.

Висновки

Дуже слабка гра «Маріуполя», без жодних шансів. Господарі помітно не форсували події. Але важко назвати гру «Динамо» достатньо впевненою. Помітно, що проблеми з організацією та завершенням атакувальних дій нікуди не зникли. Атаки «Динамо» потребують достатньо простору для швидкісних гравців. В завершенні команда Михайличенко дуже залежна від майстерності виконавця. У Вербича виходить забивати, а у Караваєва — ні.

Цікаво, що в цьому матчі Михайличенко пійшов на заміни. Але було помітно, що вони заплановані. Тренерський штаб не намагався надто перебудувати гру. Інша справа, що свіжі гравці змогли дотиснути суперника, тож команда отримала перемогу із закономірним результатом.

Алекс Грамм