Настало время бить пенальти

У кар’єрі практично всіх видатних футбольних нападників-бомбардирів настає час, коли вони починають бити одинадцятиметрові. На початку зіркового шляху їм це не треба, та й не до­зволяє ніхто. У кожній команді завжди є один-два заслужені ветерани, яким надається право у такий спосіб збільшити свій доробок забитих м’ячів.

Молодий же забиває й так — чи не в кожному матчі, а то і двічі-тричі за гру. І так роками, доки стане зіркою. Та футбольні зірки не вічні. Рано чи пізно настає момент, коли м’ячі вже не так охоче залітають до чужих воріт після їхніх ударів, а бува, й не залітають зовсім. А народ продовжує ходити на футбол заради цих гравців, знаменитих бомбардирів!

Отоді й доводиться бити одинадцятиметрові. Як забив свій тисячний гол великий бразилець Пеле? Правильно, з одинадцятиметрового. А наш легендарний Блохін як забивав наприкінці кар’єри ювілейні та рекордні м’ячі? Точно — з пенальті й чомусь лише у ворота «Металіста». Можу навести ще приклади. Але нині в нас мова йде про Роналду, з яким «Ювентус» тепер не знає, що робити. Футболу немає — карантин, а космічну зарплату португальцю платити треба.

Аби зрозуміти подальшу долю цього феноменального футболіста, слід глянути на статистику забитих ним м’ячів. За останній рік Роналду все частіше поповнює свій гольовий доробок точними ударами з одинадцятиметрових. Згадайте хоча би два матчі з Україною в європейському відборі торік. У них світова зірка відзначилася лише раз, забивши ударом з одинадцятиметрової позначки. Про те, що той пенальті був відверто «лівий», ми не згадуємо, бо ми ж виграли. Якби програли — інша річ.

Тому з Роналду все просто — він битиме пенальті ще довго. Доки глядачам набридне на це дивитися, а команді — працювати на зірку, яка інакше забивати вже не може. Але це буде не завтра й не післязавтра

Микола НЕСЕНЮК