Кандидат в президенты УПЛ Александр Шевченко: «Будет хорошо, если количество команд в Премьер-лиге увеличится»

Кандидат в президенты Украинской Премьер-лиги Александр Шевченко рассказал о своей предвыборной программе.

— Як ви відреагували на перенос виборів президента УПЛ? ЗМІ стверждують, що це була ініціатива «Шахтаря».

— Чесно кажучи, негативно, тому що готувався до них, і знову перенос... Це не дуже добре. Хто був ініціатором — я точно не знаю. Але що вже відбулося, то відбулося.В зв’язку з тим, що вибори відклали на певний час — чи актуально зараз взагалі говорити?

— Олександре, розкажіть, будь ласка, широкому загалу, чим ви займалися в футболі?

— Любов до футболу у мене з самого дитинства. Я років в п’ять-шість записався в футбольну школу, трохи ним займався, але професійним гравцем так і не став. Протягом життя я займався багатьма видами спорту, але завжди грав в футбол. Ніколи не переставав в нього грати — хіба що коли ногу зламав чи якась інша травма була.

Я працював у федерації плавання, допомагав своєму товаришу піднімати ватерпольний клуб Динамо Львів.В якийсь момент, то було довгий час, до мене зверталася спільнота, що було б дуже якби я очолив львівський футбол. Ті перемовини йшли дуже довго, я відмовлявся, сумнівався, чи впораюся. Але з часом все більше людей зі мною про це говорили і я пішов на вибори очільника Федерації футболу Львівської області. Так почався мій шлях у великому футболі — вже не як вболівальника чи гравця-аматора, а саме функціонера.

Я почав працювати і робити все, щоб львівський футбол став показовим для всієї України.

— Коли ви працювали в ФФЛ, був епізод, коли «Верес» «розділився» на два клуба, один з яких під назвою ПФК «Львів» почав грати в УПЛ, а другий, «Верес», повернувся до Рівного. Як ви до цього поставилися? Як взагалі таке можливо?

— «Верес» — це рівненська команда, ПФК «Львів» — львівська. Я не дуже до того мав відношення, це питання вирішувалося в Федерації футболу України, точно не в Федерації футболу Львівщини.

— Як очільник ЛАФ, ви говорили, що «кожен райцентр чи велике місто повинні мати футбольні колективи». Як потенційний президент Прем’єр-ліги, ви підтримуєте ідею штучного включення до турніру «Металісту 1925» та «Чорноморцю»?

— Я до всього штучного ставлюся дуже негативно. Мені б хотілося, щоб ті команди зайшли в Прем’єр-лігу за спортивним принципом..

— Яка ваша мета на посаді президента УПЛ? Що має бути зроблено, щоб ви залишилися задоволені своєю діяльністю?

— Перш за все, це рівні умови для всіх клубів. І чесна та відкрита гра на полі і ніякої нечесної поза його межами.

— Ігор Суркіс вважає, що єдиний пул можливий тільки на телеканалові, не залежному ані від нього, ані від Ріната Ахметова. Чи бачите ви зараз підходящий варіант?

— Єдиний пул — це дійсно те, що може дати новий поштовх українському футболу. При сьогоднішній ситуації, яку я бачу, звичайно, ті два канали, які нині показують футбол, належать людям, кожен з яких хотів би мати телепул на своєму каналі.

Важко, але хотілося б посадити цих людей за стіл перемовин, щоб вони досягли якогось результату, компромісу, який піде на користь нашому футболу і зробить його сильнішим. Але якщо неможливо досягти єдності і вибрати з двох каналів, тому мабуть, було б логічно, щоб на цьому ринку з’явились й інші гравці. На жаль, черги з телеканалів, які б хотіли показувати футбол, ми особливо не бачимо. Так, свого часу в ЗМІ і в футбольних колах були розмови про можливість і ймовірність показу українського чемпіонату на інших каналах і платформах. Та наразі ми не розуміємо, чи готові вони до виходу на цей ринок.

Інше важливе питання: треба зважати й на те, чи потягне наше населення суто платний футбол, якщо він увесь буде сконцентрований лише на платних платформах. Тут теж потрібен дуже виважений підхід. Щоб ми не позбавили футболу значну частину діючої і потенційної аудиторії. Тому я б схилявся в цьому випадку до якогось грамотного комбінованого варіанту показу.

А загалом, я прихильник ринкових відносин, і в футболі в тому числі. І противник різного роду монополій. Як показує практика, це ні до чого доброго не призводить. Потрібен прозорий ринок і конкуренція у футболі, а не штучні монополії. В нас його, на жаль, немає в чистому вигляді. Тому потрібно думати над тим, як на футбольному ринку створити конкурентне поле, середовище. А головною рушійною силою будь-якого ринку є якісний товар, продукт.

— Що зробили неправильно ваші попередники Володимир Генінсон та Томас Грімм, які не змогли організувати єдиний пул?

— По-перше, то був час, коли тільки почалася війна, коли агресор захопив наші території. Це був великий удар не тільки по суспільству, а й по українському футболу. Їм було важко. Думаю, їм просто не вдалося посадити власників каналів, які показують футбол, за стіл перемовин. Не обов’язково, що Грімм і Генінсон того не хотіли — можливо, і хотіли, але ситуація так склалася, що ніхто не сів домовлятися.

Звичайно, хотілося б, щоб до цього часу ми мали єдиний пул й клуби отримували надприбутки з цього. Але є ситуація, яка склалася. Ми маємо з неї виходити. Я точно можу тільки сказати, що моє завдання, як потенційного голови УПЛ — все-таки допомогти цим людям домовитися. Ми маємо разом узгодити дії, які даватимуть розвиток футболу.

Телепул — не єдина така дія, а лише одна з них.Просто постійно говорять, що без нього нічого не буде. Давайте подякуємо тим власникам клубів, які сьогодніфінансують їх зі своїх кишень, підтримують наш футбол хоч в якомусь стані. Ми можемо дивитися футбол сьогодні — хоч, він не дуже цікавий і в ньому є проблеми. Я не думаю, що якби був телепул, наш футбол став би самий-самий-самий. Ви ж розумієте, у нас набагато більше проблем.

— Одна з проблем, які можуть виникнути у Прем’єр-лізі — воля власників клубів. Наприклад, добре знайомий вам Григорій Козловський. У ПФЛ є контракт з фірмою Select, яка постачає м’ячі для чемпіонатів Німеччини, Бельгії, Данії та багатьох інших. По всій Європі грають і задоволені, в нашій ПФЛ всім ці м’ячі підходять, а от Козловський сказав, що це «ні, це літаючі презервативи, ми не хочемо ними грати». Як виходити з такої ситуації?

— Я говорив з Козловським і говорив з президентом ПФЛ Макаровим, постарався, щоб вони могли зробити кроки назустріч один одному. Пояснив Козловському, що, дійсно, це не правильно, не можна так ставитися до таких питань. У нього є свої аргументи, він також намагався щось мені пояснити. Потім я телефонував Сергію Макарову, також обговорювали цю проблему. Ми спробували досягти компромісу.

Мені не подобається ця ситуація, тому я намагався її вирішити. Ми прийшли до того, що якийсь компроміс ми однозначно знайдемо. Козловський погодився, що він має заплатити штраф. Що він не до кінця правий був, відмовляючись грати цими м’ячами.

У Козловського вистачало невдоволення діями ПФЛ, не тільки Макарова. Але краще будь-який конфлікт закінчити компромісом, ніж він би зайшов в нікуди в нинішньому стані. Думаю, вони порозуміються. Якщо буде відновлений чемпіонат — думаю, ми зрозуміємо, до чого вони дійшли.

— Чи варто УПЛ дотримуватися курсу щодо розширення ліги до 14 команд уже в наступному сезоні?

— Думаю, так. Тому що ті клуби, які сьогодні стоять на порозі виходу до Прем’єр-ліги — вони здатні додати свіжої крові чемпіонату, дати йому поштовх і зробити більш цікавим. Вже може десь приїлося, що у нас є 12 команд. Ми ж розуміємо, як воно відбувається, ті дві шістки. Керівництво Прем’єр-ліги шукало якийсь формат, щоб було цікавіше. Але я думаю, що потрібно вливати нову кров.

От подивіться, як це зробила «Десна». Відчутно ж, що «Десна» ввійшла в Прем’єр-лігу? Думаю, буде дуже непогано, якщо в УПЛ ввійдуть нинішні претенденти. Там є досить непоганий рівень і гравців, і тренерів, інфраструктура є. Тому думаю, що буде добре, якщо кількість команд у Прем’єр-лізі збільшиться.

— Як чемпіонату запобігти тому, що команди можуть зніматися посеред сезону через нестачу коштів?

— Ось невеликий епізод з моєї програми. У мене є пропозиція зробити страховий фонд, в який клуби б вносили певні кошти, або страхова компанія брала б у цьому участь — можна різні варіанти шукати. Ці кошти матимуть страхувати. Щоб навіть якщо фінансування команди припиниться з попередніх джерел, були гроші, аби команда могла закінчити сезон.

— Але якщо хтось з власників клубів втратить посеред сезону бажання фінансувати свою команду, то вийде, що гроші всіх інших з цього фонду підуть на цю команду?

— Ні-ні, кожен клуб сам собі робить гарантію, а не всі інші фінансуватимуть продовження ним чемпіонату.

— Яким чином українські клуби можуть заробляти? Чи згодні ви з тим, що український футбол по телебаченню має бути виключно платним?

— Не можу зараз сказати на 100%, що все телебачення, яке показує футбол, має бути платним. Треба дуже добре проаналізувати ситуацію, чи може сьогодні українське суспільство платити гроші за спорт. Чи не заберемо ми взагалі у суспільства футбол тим, що зробимо його платним. Чи не буде так, що футбол буде дивитися тільки маленька група людей, а всі інші не зможуть. Я не є ярим прихильником того, що все телебачення треба зробити платним. Можливо, до цього треба переходити поступово.

Ось зараз пандемія присадила економіку країни і достаток суспільства на інший рівень. Можливо, зараз повністю платний показ футболу був би недоречним. Можливо, про це варто говорити через півроку чи рік. Не тільки говорити, а й робити.

Взагалі, це правильно, оскільки всі європейські чемпіонати мають єдиний пул і заробляють на тому гроші. Але давайте не забувати, що там рівень життя вболівальників набагато вищий, ніж сьогодні у нас. Щоб ми замість популяризації футболу не відштовхнули людей від нього. Я би не робив, щоб раз — і все платно. Треба йти поступово.

— Які кроки Прем’єр-ліга має зробити, щоб залучити уболівальників на стадіон?

— Над цим потрібно працювати, це ціла програма. Прем’єр-ліга і, в першу чергу, клуби мають заохочувати вболівальників. У мене в програмі є такі питання, як сімейні сектори, запрошення в соцмережах, якісь шоу, конкурси на стадіонах. Це лише деякі пункти для прикладу. Мають бути комфортні умови. І перш за все, треба дати чесний футбол, де буде інтрига і боротьба. Тому що я з дитинства бачив футбол з інтригою, мені було цікаво приходити на стадіон, щоб побачити чистий і відвертий футбол.

Можу для прикладу навести матч «Карпати» — «Борусія». «Карпати» програли, але весь стадіон після матчу стояв 15 хвилин, хлопав і кричав «Молодці». Ось це футбол, цим він цікавий. Команда програла, але показала гру, за яку вболівальники були вдячні.

— Як ви ставитеся до запитання Михайла Метревелі: «А чому б державі не виділити мільярд гривень в рік на ремонт стадіонів»? Чи повинна держава виокремлювати такі суми на це?

— Якщо Михайло Метревелі в змозі організувати, щоб держава виділяла мільярди гривень на ремонт і будівництво стадіонів, якщо він знає, як це зробити, якщо в нього прописано це в програмі — це непогано, навіть дуже добре. Якщо він стане президентом Прем’єр-ліги, я буду тільки радий, якщо він це зробить. Це дуже добре.

— Якщо вас оберуть, що буде з вашою посадою голови ЛАФ?

— Давайте спочатку мене нехай оберуть, а потім я буду розбиратися, що робити з посадою голови ЛАФ. Сьогодні моя посада — голова Асоціації футболу Львівщини, а на роль президента Прем’єр-ліги я тільки кандидат. Зараз я керую львівським футболом, я люблю свій край. Якщо пройдуть вибори і мене оберуть президентом УПЛ — я буду думати, кому передати повноваження в ЛАФ, хто є людиною, яка зможе керувати нею хоча б до наступних виборів, зможе хоча б підтримувати футбол на тому рівні, на якому він сьогодні є на Львівщині.

Євген Музика