Андрей Шахов: «Где «Динамо», а где Маркевич? Что он выиграл в своей богатой на скандалы биографии?»

Мирон Маркевич безсумнівно талановитий тренер. Але основа його таланту лежить не в області вміння виявляти у тих чи інших гравців кращі сторони і «танцювати» звідси, вибудовуючи тактику команди, а в тому, що він просто "ліпить" всі свої команди з того «матеріалу», що є, і отримує такого ж рівня команди з максимально відповідними результатами на виході.
В кінці 90-х його «Карпати» були міцною командою, зірок з неба не хапали, але в національній першості виглядали переконливіше інших середняків. Однак гравці вище 3-го місця не змогли стрибнути, а їх досвід в Європі - взагалі "атас".
Після «Карпат» МБМ ніде більше не досягав нормальних успіхів: ні в «Металурзі», ні в «Кривбасі», ні в тих же «Карпатах» по поверненню.
Потім настала для Маркевича "ера" харківського «Металіста». Ось тут Богданича розвернувся по повній. Талант селекціонера Краснікова, помножений на мільйони власника клубу Олександра Ярославського дав свої плоди.
Напевно це був найуспішніший період Мирона Маркевича в українському футболі. Команда складена на 80% з латиноамериканців, які навіть без безпосередньої участі МБМ знали, що потрібно робити на полі і вміли самостійно вирішити результат епізоду завдяки своїй технічній оснащеності, виглядала яскраво не тільки в Чемпіонаті України, а й на міжнародній арені.
Маркевичу тільки залишалося іноді «змахувати» тренерської «чарівною паличкою», легко коригуючи деякі огріхи в грі.
Закінчились гроші, - закінчився Маркевич.
Можна пригадувати його успіхи в "Дніпрі", фінал Ліги Європи і т.д. Однак то була команда Хуанде Рамоса, до виховання якої Маркевич не мав жодного відношення.
В цілому Маркевич посередній тренер, який в ситуації фінансової економії та авторитарності Президента клубу наклав би в штани не менше ніж останній тренерський штаб Динамо