Известный журналист Николай Несенюк отметил юбилей Диего Марадоны постом в соцсети.
«Тут відзначають ювілей «великого Марадони». Він справді великий. Великий шахрай. Саме він змінив футбол, перетворивши його із гри джентльменів у змагання шахраїв і махінаторів. Саме його гол у ворота Англії, забитий рукою на очах у всього футбольного світу в червні 1986-го став моментом вбивства футболу як змагання чесних людей.
Біда не в тому, що арбітр не помітив, а Марадона свідомо змахлював. Біда в тому, що після цього товстожопого аргентинського наркомана оголосили ледь не «королем футболу», замість того, щоб засудити його за обман на очах усього світу.
Тому не слід дивуватися, що наші футболісти вже четвертий десяток років з дитинства навчаються не лише прийомам гри з м’ячем, а й прийомам обману, які ми бачимо у кожній грі чи не щохвилини. А що? Марадоні було можна, а нам ні?
Нагадаю, чим закінчив цей «великий футболіст». За вісім років після того м’яча англійцям рукою, Марадону із ганьбою вигнали з фінального турніру Кубку світу 1994 року, оскільки знайшли у його аналізах купу заборонених препаратів. А що ви хотіли?
Як не мене — ці та інші ганебні факти кар’єри футболіста Марадони набагато переважають його досягнення на футбольному полі. Я вважаю, що не можна вболівати за безсовісну людину, тим більше, коли ця людина цим хизується.
Хто вважає інакше, може славити «великого Марадону». У вільний від вболівання за Усика час», — написал Несенюк в Facebook.
Но любим мы их не за это.
К сожалению Пеле я не застал, а Кройфа и кайзера Франца видел уже на закате карьеры.
Поэтому крик души пана Миколы не понимаю.
Его личный врач отрицает инсульт и передоз кокаина.....
Тому що послідовний!!!!!
Того же Эдика Стрельцова, прямо скажем, насильника героизируют. Фильмы про него снимают. Гаринчу, Беста,Сократеса, спившихся и умерших от последствий алкоголя жалеют. Еще живых Герда Мюллера и Пола Гаскойна тоже.
Мы тоже любим и сочуствуем нашему Ване Яремчуку, простому хлопцу с закарпатского села, который промотал в казино всё что заработал за карьеру и по его словам снимает квартиру не один, а с компаньонами, чужими людьми.
А Диего многие именно ненавидят, брызгают желчью.
Я так понимаю, не только на постсоветском пространстве?
Может быть из за левацких взглядов всё же?
Ведь кого он поддерживал? Фидель Кастро, Даниэль Ортега, Чавес, Путин,иранские аятоллы...
Все те, кто против США, европейской цивилизации.
Скорее всего всё вместе.
учетная запись этого пользователя была удалена
один непоганий літератор з-за поребрика якось сказав "поетом можеш ти нє бить, но гражданіном бить обязан".
тому вболівати за Усика - це мені дивно. хоча, можливо вам він подобається саме як боксер. то таке.
щодо Марадони, то він фігура двозначна, як футболіст - геніальний, як людина - лайно.
кому що у ньому бачити - також кожен вибирає сам собі.
для мене футболіст - це все таки спершу людина. гірша, краща, але - людина.
причому, у світовій історії футболу є масса імен футболістів, які і гравцями були найвищого гатунку і людьми були з великої літери.
А як "отбойщика" з бригади рибки можно обрати мером свого міста зовсім незрозуміло
Якщо я назву Вас "українським вболівальником", Ви ж не вважатимете, що я Вас дискримінував за національною ознакою.
:-)
учетная запись этого пользователя была удалена
Англійці ніяк не могли прийти до тями після дій арбітрів та Марадони . Саме тоді і стався другий , але вже феноменальний гол аргентинця , коли він пройшовся слаломом повз "ворога" .
Згадалося як радянська преса радісно верещала газетними шпальтами - Марадона помстився англійцям за Фолкленди .
Про Марадону - напомню, что в футбол играют не 11 х 11, а команды (с запасными) и судьи. Свистнул бы судья и отменил знаменитый гол "рукой бога" и все тут. А Марадона еще бы один шикарный гол забил бы. А сколько игроков исподтишка бьют соперников и сами подыгрывали себе рукой? Сколько раз били до крови Марадону (вспомним, например, ЧМ 1986)... это игра, это футбольная жизнь...
Про некие "человеческие качества" спортсменов - а это тут при чем? Частная жизнь атлетов - это их личное дело и фантазии желтой прессы...
Про Несенюка никто и не помнит особо, а Марадона вошел в историю навсегда...
Якби ціна тієї руки була не такою, можливо і багато хто плюнув би. А ми з друзями до цих пір називаємо його "волейболістом".
При тому, що нападник він був феєричний.