Николай Несенюк: «Что делать с футбольными арбитрами?»

Известный журналист Николай Несенюк — о громких скандалах вокруг судейства матчей чемпионата Украины.

«5 листопада 1997 року «Барселона» приймала «Динамо» на стадіоні «Ноу Камп» у матчі групового турніру Ліги чемпіонів. На двадцять п’ятій хвилині гри динамівець Андрій Гусин забив гол після подачі з правого флангу. Арбітр цей м’яч не зарахував, помилково визначивши порушення з боку киянина.

Упевнений, що про цей епізод усі давно забули. Чому, цікаво? Адже арбітр у той момент виявив явну упередженість проти гостей на користь господарів! Він «зламав гру», відмінивши цілком законне взяття воріт! Допоміг титулованій «Барселоні», яка тоді переживала кризу, у грі зі скромною командою з далекої України!

Я міг би продовжувати далі, взявши на озброєння увесь арсенал цілком справедливих звинувачень убік арбітрів, які ми чуємо і читаємо після кожного туру вітчизняного футбольного чемпіонату від гравців, тренерів, уболівальників і особисто Владислава Гельзіна. Але і цього, здається, досить.

А тепер повернемося у той далекий день 5 листопада 1997 року на стадіон славетної «Барселони». Після того, як арбітр помилково чи ні, але скасував чистий гол динамівців, вони не пішли з поля, не кинули грати, все одно, мовляв, арбітр «задушить»! Наша команда продовжила грати і забила тій «Барселоні» ще чотири (!!!) мячі! Саме тому усі одразу ж забули про несправедливо скасований гол Андрія Гусина.

А забувати не слід! Тому що цей давній епізод дає єдино правильну відповідь на те, яким чином слід боротися проти упереджених, «куплених» чи «сліпих» арбітрів. Для цього треба забивати ще! І тоді супернику не допоможе жоден арбітр!

Саме тому я радив би гравцям «Динамо» та уболівальникам команди не зациклюватись на брудних махінаціях вітчизняної суддівської мафії. Все у наших руках! Треба просто атакувати та забивати м’ячі. Коли не зараховують — забивати ще! Як тоді у 1997-му! І тоді жоден арбітр, жоден Лучіано Лучі, чи як там його, нічого не зможуть вдіяти!» — написал Несенюк в Facebook.