Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Николай Несенюк: «Футбольную суперлигу все равно создадут и украинские команды от этого выиграют»

2021-05-22 17:58 Известный журналист Николай Несенюк в своей колонке на Gazeta.UA проанализировал последнюю попытку создания т.н. суперлиги. Николай Несенюк Николай Несенюк: «Футбольную суперлигу все равно создадут и украинские команды от этого выиграют»

Известный журналист Николай Несенюк в своей колонке на Gazeta.UA проанализировал последнюю попытку создания т.н. суперлиги.

Николай Несенюк

Великі гроші прийшли у футбол у 1980-ті разом із появою масового кольорового телебачення на великих екранах. Футбольні арени та гравці, принаймні в Європі, стали під час транс­ляцій чи не найкращими носіями реклами. У геометричній прогресії зросла кількість охочих платити за неї під час матчів, і грошей вони давали все більше.

Європейських клубних турнірів це спочатку не зачепило. Кошти йшли переважно в національні чемпіонати «великої п’ятірки» — Англії, Італії, Іспанії, Німеччини та Франції. Та коли 1990‑го до єврокубків повернулися відсторонені перед цим на п’ять років англійські команди, все змінилося. Англійський чемпіонат генерував на порядок більше фінансів, ніж Кубок європейських чемпіонів. Бо в Кубку чемпіонів було не більше десятка матчів між відомими клубами, за права на показ яких давали багато грошей. Саме тоді почалися розмови про нову суперлігу, де найсильніші грали би між собою, не відволікаючись на футбольних «карликів».

З того часу історія європейських клубних турнірів стала історією поступок Європейської спілки футбольних асоціацій УЄФА тим самим багатим клубам, які хотіли більше грошей. Спочатку в Кубок чемпіонів впровадили груповий турнір і назвали його Лігою чемпіонів. Потім допустили до змагань команди, які не були чемпіонами. Згодом з’явився другий груповий турнір. Так УЄФА зберігала свою владу й головне — фінанси, що їх рекламодавці давали організаторам Ліги чемпіонів, яка й розподіляла ці кошти поміж учасниками змагань.

Грошей мало не буває. З кожною новою хвилею вигідніших контрактів приходили нові розмови про суперлігу. Після цього УЄФА вкотре реорганізовувала Лігу чемпіонів на догоду найбагатшим клубам. Чергову зміну затвердили на 2024 рік. Відтоді Ліга чемпіонів має проходити за малозрозумілою «швейцарською» системою. Мета очевидна: допустити до турніру команди «маленьких країн», але зробити так, щоб вони якнайшвидше зникли з горизонту й не заважали «справжнім клубам».

Причина проста: великим клубам набридло втрачати щоосені час на те, щоб зустрічатись у груповому турнірі зі слабшими командами. Минулої осені «Ювентус» і «Барселона» мусили грати по чотири матчі кожна з угорським «Ференцварошем» та українським «Динамо», які були вочевидь неконкурентоздатні. Ці ігри не становили для футбольного світу жодного інте­ресу, але гроші за них платили такі самі. Коли простіше: чинний формат Ліги чемпіонів змушував багаті клуби віддавати частину фінансів клубам біднішим, та ще й витрачати час на матчі з ними. Хіба секрет, що мало не третина учасників групових турнірів була задоволена самим фактом потрапляння в цей турнір і гарантованими чималими виплатами від УЄФА? Який же це бізнес?

Чому спроба створити супер­лігу відбулася саме зараз? (19 квітня 12 топклубів Європи оголосили про створення суперліги, але вже за дві доби через протести вболівальників, тиск УЄФА та британського прем’єра Бориса Джонсона англійські клуби відмовилися від ідеї. — Країна.) Звісно, вплинув коронавірус із порожніми трибунами. Але головна причина не в тому. Керівники УЄФА, яка є частиною міжнародної футбольної федерації ФІФА, не помітили, що поступово втрачають владу через корумпованість цих організацій. Скандали змусили залишити посади керівника ФІФА Йозефа Блаттера та керівника УЄФА Мішеля Платіні. А що це означає? Що все у футболі має свою ціну. Інакше Росія та Катар ніколи не отримали би права на проведення фінальних турнірів Кубка світу.

Цього разу проєкт суперліги не вигорів. Проте історія сучасного спорту доводить, що перемагають ті, за ким стоять більші фінанси. Згадаймо приклад тенісу, де гравців міжнародних професійних ліг аж до 1968 року не допускали до найпочесніших турнірів «Великого шолому». Згадаймо баскетбол і хокей, де гравці НБА та НХЛ теж не могли брати участь у чемпіонатах світу. В усіх випадках гору врешті брали гроші. Бо там, де вони, — там найкращі гравці та команди.

Тому історія про футбольну суперлігу не завершена. Її все одно створять. Або під керівництвом УЄФА, яка піде на чергові поступки багатим клубам, або в обхід УЄФА, коли ініціатори суперліги наберуть достатньо фінансових та організаційних ресурсів для успіху.

Як це зачепить футбольну Україну? Теоретично утворення суперліги нам вигідне. Молоді вже не пам’ятають часів, коли баскетболісти та хокеїсти СРСР ставали чемпіонами світу. А це було, коли професіонали з НБА та НХЛ у тих чемпіонатах не грали. А в нас професіоналів, як відомо, не було.

Тому створення футбольної суперліги дасть українським клубам нагоду поборотися за європейський трофей, у розіграші якого не братимуть участі найсильніші клуби Європи. Бо рівня «Манчестер Юнайтед» нашим клубам не досягти ніколи. А позмагатися з тим самим «Лестером» цілком реально.

Микола Несенюк

Лучший комментарий

auto-yevgeniy-
~ I n c o g n i t o ~ - Наставник
22.05.2021 19:05
Как могут клубы из Украины выиграть от того, что не будут играть с ТОПами? Не будет роста. Футболистам из команд уровня Динамо, будет сложнее показать себя и привлечь к себе внимание со стороны ТОП клубов

Читать все комментарии (28)

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

RSS
Новости
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть