Известный журналист Николай Несенюк в своей колонке на Gazeta.UA прокомментировал одно тренерское назначение.
Николай НесенюкНа 54-му році життя тренерська доля привела Юрія Калитвинцева до Житомира, де він очолив місцеву команду «Полісся», що виступає у другому за рангом дивізіоні чемпіонату України. Навряд чи колишній тренер збірної України міг розраховувати на щось краще — із попередньої команди, «Олімпіка», його попросили після того, як команда здобула у дев’яти матчах аж чотири очки. Тепер фахівець має нагоду довести свій професіоналізм на новому місці.
І все це було би добре, якби згаданий тренер не очолював свого часу головну команду України. За які заслуги він потрапив на це місце — невідомо. У першій своїй команді — ужгородському «Закарпатті», яке Калитвинцев очолив двадцять років тому, він провалився: останнє місце і виліт з вищої ліги. Потім, щоправда, був титул чемпіонів Європи серед дев’ятнадцятирічних, але всі знали, що цю команду готував інший тренер, а Калитвинцев прийшов вже перед фінальним турніром.
Успіхів з національною командою тренер не досяг. Напередодні Євро-2012 його замінили на Олега Блохіна. З того часу історія тренера Калитвинцева є історією перманентних невдач та дострокових звільнень. Нічого страшного — така тренерська доля. Одне незрозуміло — за які такі досягнення йому колись довірили збірну України?
Якби все було навпаки, і тренер спочатку привів до успіху команду нижчої ліги, потім вищої, потім ще вищої і цим заслужив право бути кандидатом на посаду тренера головної країни, питань би не було. Але у нас усе робиться навпаки: не спочатку Житомир, а потім збірна, а спочатку збірна, потім Житомир. Або посада в асоціації футболу.
Нинішнього тренера збірної України це теж стосується.
Микола Несенюк
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
