Про пікантні обставини навколо закінчення контракту УАФ з Андрієм Шевченком та не тільки.
Другий тур завершився потужними починами «Динамо» та «Зорі» у новій першості УПЛ. Чемпіон України матчем з «Вересом» (4:0) гучно повідомив, що повертається до справ. Бронзовий призер у поєдинку з «Інгульцем» у такому ж агресивному стилі (5:1) запросив киян на принципову очну зустріч у третьому турі.
Утім, цьому результативному дуплету передував пост Андрія Шевченка, який він виклав у мережу. Там навпаки — йшлося про завершення співпраці з УАФ і неповернення до обов’язків.
Про пікантні обставини навколо закінчення контракту з головним тренером синьо-жовтих згадаємо ближче до завершення моїх роздумів. Давно набридли постійні переховування у кущах і підозрілий шурхіт в Будинку футболу, де засіли видатні різники дійсності.
А вболівальнику хочеться, щоб футбол жив, похід на трибуни був комфортним, а трансляція на екранах і моніторах якісно радувала око. А ще кортить цивілізованості та прозорості у діях футбольних чиновників. Із чим катастрофічно не складається.
Наставники команд, які поступаються лідерам УПЛ, часто бажають «Шахтарю» і «Динамо» одноосібно розіграти головні призи. У цьому завжди є певна самоіронія маленьких клубів, які завчасно здаються. Щасливий, що наставник «Львова» Безсмертний не зичив команді Де Дзербі легкого життя у місті Лева, а Вірт одразу попередив, що численна публіка не побачить автобус «Вереса» на полі НСК «Олімпійський».
Як дотрималися слова, ставало очевидним вже під час п’ятничної трансляції на «Футбол 1». Репортаж гри «Львів» — «Шахтар» довірили Круторогову. Довгий час він перебував у напрузі. Вже початок матчу дивом не завершився результативним випадом Ернеста, і такі спроби різких і несподіваних уколів від господарів ще трапляться не раз.
Коментатор дратувався, що гості рухаються підтюпцем і були не в змозі розхитати захисні порядки господарів. Смішною була його репліка: «Ернест виглядає проти Додо дуже злим, але «гірчичник» отримує за розмови з арбітром Балакіним…» Невідомо, чим би обернулося бажання городян не поступитися гірникам, якби Де Дзербі не випустив «героя» Євро-2020 Марлоса і Дентіньо. Як не дивно, асистом і голом вони різко схилили шальки терезів на користь фаворита. А розмови Круторогова про матч кваліфікації ЛЧ з «Генком» стали більш актуальними і доречними.
Честолюбні плани Вірта зіпсувати настрій чемпіонам УПЛ не справдилися одразу. У «ПроФутболі» незлобливо насміхалися над його обіцянкою не ставити автобус перед воротами кіпера Когута. Київські динамівці нагадали збірну Англії у другому таймі чвертьфіналу Євро. У матчі з ким — нагадувати зайве. Вправність ударів головою Попова і Гармаша не поступалася Кейну…
Іще мене обнадіяла готовність Тимчика, який не лише виконав чудову гольову подачу з гри. Третій гол у його виконанні — справжній шедевр. Окреме дякую коментатору Пейчеву, що не розвів звичні для своїх колег теревені про ближній кут. Навпаки — пожалів капітана «Вереса», на долю якого випав гарматний і невідпорний постріл. До нього автор шедевру творчо обробив зразковий пас Андрієвського з глибини.
До перерви (коли фактично матч був закритий повністю) «Динамо» відзначалося чітким переходом до атакуючих дій і контролем м’яча. Єдине, що непокоїло Пейчева — як це Гармаш міг вийти на позицію форварда?! Ясність внесе помічник Луческу Карас. Він довів інформацію, що головному тренеру «Динамо» подобається стиль Дениса, який може бути корисним всюди і атакувати з будь-якої позиції.
Та і кожна людина, яка спостерігає кар’єру Гармаша в рідному клубі, знає — це був найперспективніший український гравець своєї генерації. Якщо йому вдасться пережити другу молодість, то це ще одне браво в бік наставника Луческу. Якому, звісно, бажаємо якомога швидкого одужання від невчасної застуди перед відповідальними матчами.
Повернення «Великого футболу» (після спроб докладно віщати про Євро), розпочалося двічі сенсаційно. Денисов заговорив в ефірі українською. До довершеності ще далеко, але сміливість вітається. Поруч модератор посадив Вацка, якого можна вважати в студії знавцем мови.
Від надмірного хвилювання не врятувало. Пишаючись власними джерелами і знанням, що у збірної України буде новий штаб, Денисов геть забув, як повністю лунає прізвище колишнього його глави. Постійно вживав «Шева», що зовсім не личить багатодітному батькові з Лондона. Не згадую вже про недавнє воркування з придихом у скайпових включеннях.
А далі пішла катавасія з обранням нового наставника. Обізвався Метревелі, який не сумнівається, що краще кандидатури Луческу в країні не знайти… Не буду про страхи і бажання збити головного суперника «Шахтаря» з вірно обраного курсу. До того ж сам Міхо порахував вірогідність такого вибору — 0,1 відсотка.
Інтерактивному голосуванню залишили двох кандидатів — Реброва і Маркевича. Про головного «ждуна» Мирона ще буде що згадати. Він вже відзначився раніше повною готовністю заповнити посаду собою.
Трохи пізніше майнув у споминах і фартовий Блохін. Прикро, що не було у списку кандидатів Шовковського. Людина працювала у штабі Шевченка і має бути близько знайома з доробками і сміливим перетвореннями у національній збірній, про яке ми всі наслухалися досхочу.
Інша справа, що відбір на Мундіаль-2022 у Катарі розпочався не блискуче. Три пункти з дев’яти можливих — гарантована перспектива розгрібати новому наставнику чужі стайні.
Найбільше лякає у фольклорі порада «не тратьте сили, куме, йдіть на дно…» Тому, більш логічно розпочали у «ПроФутболі». Модератор Звєров зажадав цивілізованого підходу. А саме — до рішення Андрія Шевченка йти зі збірної мала б додатися офіційна позиція УАФ, якої ніхто не почув.
Пост Шевченка у ФБ прочитав керуючий Комітетом збірних Маркевич і відзначився традиційним для себе коментарем: «Нічого не знаю. Як буде далі, залежить від Шевченка і УАФ…»
Враховуючи місце праці і нинішню грошовиту посаду пана Мирона, дуже нагадує репліку гоголівського персонажа «Ревізора»: «Будьте щасливі, а я не винен!» А оцінюючи жалюгідний стан всіх інших збірних команд, окрім національної, ревізор давно потрібен.
Тим часом телевізійні аналітики дружньо послалися на інсайди про двох кумів, які не порозумілися у фінансовому питанні. Тоді взаємостосунки Шевченка і Павелка вже вийшли на відомий рівень: «Куме, годі їсти, бо не буде вам на пироги місця». Чи ще таке: «Їжте куме борщ, а я буду м'ясо, або я буду м'ясо, а ви борщ».
Найсмішніше, що тема кумівства у «ПФ» на цьому не закінчилася. Уболівальникам не відомо про ставлення УАФ і до очевидної ганьби — вильоту полтавської «Ворскли», бо ми ніколи не поступалися клубам з Фінляндії у єврокубках. Чи не надихне це додатково національну команду «пугачів», яка вдома прийматиме нашу збірну у відборі на ЧС-2022?
Про це припущення у студії «ПроФутбола» не згадали. Але модератор повідомив про розрив наставника Максимова з багаторічним помічником Уляницьким, з яким вони пройшли Крим і Рим у багатьох клубах. Звєров одразу зажадав пояснень у… експерта Цихмейструка: «Усі знають, що ви кум Уляницького!»
…Соромно зізнаватися, я про цей факт не знав. Як і абсолютна більшість уболівальників. Цихмейструк колотися не став. На підставі, що кум йому нічого не коментував.
Iгор Суховий