Непевний тиждень напередодні візиту нашої збірної до Фінляндії. Українські гранди тішили надіями, спускалися на грішну землю, знову намагалися відштовхнутися вгору…
Почну з українського класичного матчу, який багато динамівських уболівальників чомусь чекали з острахом. Справа не у поразці у грі за Суперкубок «Шахтарю». Більшість притомних експертів слушно зауважили, що протистояння 10-го туру буде важливішим для морального і турнірного самоствердження на цьому відтинку чемпіонату УПЛ.
В іншому знаковому змаганні суперники показали різні результати. Команда Де Дзербі не без везіння здобула почесну нічию вдома з «Інтером». Правда, дивовижний «Шериф» Вернидуба у Мадриді зробив її малозначущою. Динамівці ж у Мюнхені зазнали нищівної поразки від абсолютного фаворита на перемогу у нинішній Лізі чемпіонів.
Відштовхуючись від підсумків середини минулого тижня, результат матчу «Динамо» — «Шахтар» слід визнати цілком логічним. Команда Луческу хоч і отримала болючий майстер-клас від «Баварії», змогла швидко пережити цей урок і гідно налаштуватися на бій з головним конкурентом в Україні. І це повністю заслуга наставника, який знайшов потрібні слова і важелі.
«Шахтар», певною мірою, зазнав запаморочення від здобуття трофею. Це позначилося на його наставнику, який довго не міг заспокоїтися. Де Дзербі доволі жваво стрибав у своїй зоні і в матчі ЛЧ. Аж поки арбітр Ковач не знайшов для нього заспокійливе. Виписаний «гірчичник» загнав Роберто у коморку з навісом до фінального свистка.
Це зайва відповідь розумникам з «Великого футболу» на припущення, що вся відмінність поведінки коуча «Шахтаря» і Луческу полягає у віковій різниці. Наставник «Інтера» Індзагі теж не поважного віку, проте поводив себе значно стриманіше. Хоч основні нападники і ті, які їх замінили, могли своєю нереалізацією довести його до зриву.
Достатньо лише згадати неоковирний пас П’ятова, який обернувся чудовою можливістю для Лаутаро перед воротами, але той запустив м’яч високо над ними. Та і заключні хвилини наочно довели, що «Шахтар» відверто сподівався відскочити і зберегти нічию.
Але той же героїчний кіпер здивує у неділю, коли закине київському «Динамо» зайву обережність в очному протистоянні. Мабуть, Андрія підводить пам'ять, як його обдав жаром постріл у стійку Де Пени чи охоплювала тривога від наскоків неочікуваного попереду Вітіньо? А ще до ладу був великий план воротаря, після параболи Буяльського з рикошетом від Кривцова. Сейв з-під поперечини завершився довгим видихом і хитанням головою…
Де Дзербі теж намагався прикрасити дійсність на шкоду реальності. Казкових нагод у матчі з «Інтером» його команда не створила. Хіба може пишатися спробами ударів, заблокованими «вужами» з Мілану. Це саме можна сказати і про протистояння із молодим захистом «Динамо». Хіба зиск міг бути від заключної метушні біля воріт Бущана, коли на місці у них опинився Караваєв.
Але до чого тоді штабу гірників тріщати про якісь родзинки в атаці з чіткими лініями і диво-новаціями? Мабуть і Леонова запросили до студії «ВФ», щоб той доповів: «Шахтар» повністю переграв динамівців у другому таймі». Навіть Леоненко утримався від такого висновку, не кажучи вже про ще одного експерта запрошеного на бенефіс — Мілевського…
Бо ані на табло, ані у турнірній таблиці ця «космічна перевага» не відбилася. А Луческу ще і ядуче зронив: «Нас задовольняла нічия у цьому матчі». Інша справа його візаві, якого цей результат не влаштовував. Де Дзербі зронив сльозу по втратам Траоре, Фернандо і навіть Дентіньо. Потім запевнив, що грати у неділю хотіла лише його команда. Та згодом таки відшукав мінімальну логіку в своєму сумнівному резюме.
Відповідаючи на запитання, чому ж «Шахтарю» не вдалося здобути таку жадану перемогу, сягнув недосяжного: «Бо «Динамо» — дуже сильна команда, яка здобула усі титули минулого сезону». Геніальне прозріння…
Чимало зусиль у тому ж «Великому футболі» було витрачено на розмови навколо виїзду киян в гості до «Баварії». Причин було декілька. Ятрило запитання: знущався чи хвалив коуч мюнхенців Нагельсманн, стверджуючи, що чемпіон України посідав би у бундеслізі десяте місце? Відтак, виникло запитання: чи гідно би програв «Шахтар», опинившись сам проти господарів «Альянц Арени»…
У будь-якої людини зі здоровим глуздом виникло бажання вигукнути: «Я марю?! Чи це загадкові примари захопили телевізор…» Та що поробиш, видатні експерти здатні й не на таке. На щастя, вони не мали прав на використання телевізійної картинки недільного матчу на НСК «Олімпійський», тому переглядати їхнє збіговисько у багатьох глядачів бажання не було.
Але я мусив. У студії, що нагадувала підводний човен без перископа, пошук кораблів тривав через брудний ілюмінатор. Про парі між Вацко з Метревелі згадувати не буду, забагато честі. А навіщо красувався у студії Мілевський, думаю, не зрозумів не лише я.
Інша справа, запрошений Леонов. Під кінець перебування в їдальні «ВФ» йому було довірено озвучити колективне-примарне: незважаючи на свіжу нічию, Де Дзербі повинен у чемпіонаті обіграти у підсумку Луческу… Ось це аналітика!
Гостро закортіло поцікавитися: що думають про цей рівень інші глядачі? Не відмовив собі дізнатися з чату на YouTube-каналі. За сенсом думки з моїми сходяться, проте по формі — слів не добирають. Щодо гостей Денисова, то прямо вказують маршрут: вимикайте камери і йдіть вже по пивку!
Вацко з Метревелі, мабуть, не дарма дозволили собі згадати у програмі про нефільтроване баварське. Але пардон, панове, ви взагалі не переплутали один бік екрану з іншим?..
Радію і тішуся, що встигла до кінця ефіру Савіна. Даша навіть верхній одяг не зняла під час ефіру. Але принесла з «Олімпійського» надважливий інсайд. Виявляється, гравці «Шахтаря» не віталися з динамівцями після класичного. Оминули, мовчки завантажилися до автобуса і все.
Отже, у телеящику зростає кількість дивних людей. Я і досі під враженням заключних слів модератора Денисова у прямому ефірі, з якими той звернувся до постійних поплічників і гостей студії: «Будемо фоткатися для Instagram. Для цього ми усі тут і зібралися». Завіса!
Ігор СУХОВИЙ
учетная запись этого пользователя была удалена
А руководству еле хватает поиграть в "одноруком бандите".