Визначальною подією тижня стала звитяга воротаря Бущана. Лев заключного матчу у групі відбору на ЧС-2022 Боснія — Україна здійснив диво-сейв, який подовжив наші сподівання на вояж до Катару.
Партнер по збірній Зінченко не приховував свого захоплення. Я теж не випадково відкриваю «ТелеКлуб» саме цим епізодом. Адже в підсумковому огляді, нарубаному «Великим футболом», оцінці гравця «Манчестер Сіті» місця не знайшлося. Остовпіння Зінченка поруч із воротами, в яких він вже бачив м’яч, було зрозумілим. Я сам був вражений під час трансляції. При невиразній грі у першому таймі отримай ми гол у роздягальню — і в підсумку на табло могли запалати знайомі одиниці.
Та воротар київського «Динамо» не здався. І його партнери ще виведуть Зінченка на порожні ворота, а Шапаренко класно надішле у контрольний рейд Довбика. Хіба нема про що говорити? Знайшлося! У відомій теле-стайні відзначили повернення Малиновського і його внесок в офіційну перемогу в Зениці. Мету озвучив Денисов: видатне примирення було неможливим без... Павелка.
Це свинство з тупим піаром уже не на жарт дратує більшість уболівальників. Особливо на тлі фокусу з морквиною на вудці, яку він тримав до вирішальної перемоги над боснійцями. Ми ніколи не дізнаємося правди про справжні відчуття наставника збірної України і його сприйняття отого «в.о.». Але боєць! Жоден м’яз не здригнувся на Виконкомі УАФ, коли Петракова призначили головним тренером національної команди.
Олександр Петраков не лукавив, коли очікував матч у Боснії важким. Таким він і став, незважаючи на склад команди Петєва. Драматургії додала реакція Івайла на «кару з небес» біля наших воріт перед перервою. Наче він і його гравці очікували гола всього життя.
А наші майбутні переможці нагадали мені шкільний клас із повісті Чуковського. Там кожного школяра, який відзначався хибною відповіддю, веселий учитель заохочував: «Стійте стовпом!» І таких стовпів у нашій карній зоні набралося чимало.
Але пронесло. І настане час радіти. А разом із тим час недолугих побажань. Олександру Васильовичу порадили надіслати Дешаму за принципову перемогу над збірною Фінляндії... пляшку вина. Уявляєте — чим можна здивувати француза? Визріло, звісно, у студії «ВФ», хоч і не виключаю, що після обговорення з Павелком. До честі Петракова, він обмежився жартівливою обіцянкою ощасливити Дідьє телеграмою з вдячністю.
Втішило, що штаб збірної (не чекаючи жеребу учасників плей-офф) уже готовий перемагати у березні будь-кого з претендентів на остаточну перепустку до Катару. Хоча певні побоювання пролунали. Не стану озвучувати персоналії, та деяким нашим збірникам хотілося б, щоб італійці дісталися іншій команді.
Завершуючи тему героїчної перемоги у Зениці, додам про власну рівновагу біля телевізора. Вона значно посилилася, коли побачив головного арбітра відбірного матчу. Антоніо Матеу Лаос — мій улюбленець. І не тому, що Де Дзербі має підстави його недолюблювати. Іспанець — напрочуд фаховий арбітр і не без тонкого почуття гумору. Він просто не є складовою частиною цирку, який часто влаштовує український арбітраж. Тому нічого не заважало нашій збірній перемогти у вирішальній грі, що вона і зробила.
Якось плавно перекинувся місток до подій 15-го туру УПЛ. Диваків зі свистком у ньому знову було з насипом. А однією з головних подій стало вилучення з поля Де Дзербі. Роберто дуже нервував, бо до самої завіси не вдавалося переграти бійцівський «Рух». Мені навіть стало цікаво: він так само втрачає терпець, маючи справу з бляшанкою сардин, яка не хоче відкриватися?
А коли наставник «рухівців» Кучук ще й почав жонглювати м’ячиком у своїй тренерській зоні, коуч «Шахтаря» рвонув розбиратися. Тут дії судді були своєчасними: Де Дзербі отримав червону, а його білоруський візаві зазначив, що колега не впорався зі своїм італійським темпераментом.
Група телевізійної підтримки «Шахтаря» визнала провокатором саме Кучука. А мстивий Метревелі ще й нагадав, який жах забезпечував гравцям під орудою Луїша Каштру «Рух» Федика. Ледь не ставив на межу поразки. З цієї чи іншої причини завсідники знову забажали очного рандеву з Козловським.
Про якість гри матчу «Чорноморець» — «Динамо» говорити не доводиться. Дивуюся хіба що, як це у зливі голів не знайшлося місця успіху Циганкова. Проте не вагався Гармаш, щойно вийшовши на заміну. Ігор Суркіс із усмішкою визнав готовність Дениса одразу вражати ворота.
Не стримував емоцій президент «Динамо» і з приводу призначення пенальті у ворота «Чорноморця». У Європі були б здивовані п’ятихвилинними перемовинами судді Шандора і відео-асистента Деревинського. Мабуть останньому трагічно не давалася крива можливого офсайду на моніторі?
Епітафією моменту стали слова власника динамівського клубу: «Не можна влаштовувати на полі цирк. Має вистачати кількох десятків секунд для визначення...» У «Великому футболі» за циркову алегорію вхопилися радісно. Почали вести підрахунки на тему, чи всіх орендованих у «Динамо» гравців мав під рукою Шматоваленко, який підміняв дискваліфікованого Мороза. Але, здається, жодного разу не згадали про найпринциповіше дербі світового футболу — товариські зустрічі «Шахтаря» та «Маріуполя», чий стартовий склад на кожну очну гру взагалі визначає службова особа першого...
У баварського дербі зовсім інша історія! Останнє стало своєрідним прологом до матчу Ліги чемпіонів «Динамо» — «Баварія». Я був вражений напором, із яким «Аусбург» атакував ворота Нойєра, забезпечивши сенсаційну перемогу з рахунком 2:1.
Запам’ятав думку одного дотепника: «Аусбург» передає «Баварію» до Києва тепленькою. Визнаю її якщо не блюзнірською, то дуже надуманою. Навіть відомі втрати у складі суперника динамівців не дуже вплинуть на структуру гри гостей. А що стосується киян, вони наразі не показують такої швидкості та цілеспрямованості в атаках, як суботній «Аусбург».
Юліан Нагельсманн, звичайно, висловив занепокоєння. Він засуджує неохайність в обороні, а також збентежений схожістю голів, які пропускає його команда. На думку наставника «Баварії», останній суперник не мав слушних моментів, але примудрився відзначитися двічі. Чи здатні на подібне динамівці? Вони, на жаль, досить часто навіть майже 100-відсоткові моменти далеко не завжди реалізують. Якщо, звісно, не рахувати Гармаша...
Прилетів до України і головний реалізатор «Баварії». Посвячені люди кажуть, що Левандовський уже знає, чи став він власником «Золотого м’яча» — саме цими днями «Франс Футбол» проводить фотосесію з новим своїм лауреатом. Проте будь-який статус не вплине на хижу вдачу Роберта перед чужими воротами — такий рівень класного бомбардира.
Мені дуже цікаво, що зможуть протиставити цьому напору герой тижня Георгій Бущан і його партнери по клубу...
Ігор СУХОВИЙ