Юрий Дмитрулин: «Форвард лучше Шевченко и Реброва? Он себя считает недооцененным...»

Про Леоненка. Игроком был исключительным не только в плане техники , но и голова работала как надо . Характер был не подарок , с высока смотрел на менее талантливых и поклонник ( как бы) неуставных отношений в команде , что характерно для совкового футбола . Эмоциональный человек ( через край ), отсюда иногда спорные оценки ( мудрость начинается с сомнения ). Лобановский ничего не сумел ( или не захотел ) исправить в итоге конфликта ( явно по совету Сабо махнул рукой на игрока , тем более помнил неувязки с Блохиным ). Что в итоге сложился футболист высокого уровня , но с большой ложкой дёгтя ( поклонник дедовщины , эмоциональный и нетерпимый на поле и за ним , озлоблённый в конечном счёте .

Талант дуже рідко буває абсолютним, завжди є ознаки "однобокого розвитку" (тому Козьма Прудков і вважав, що однобокий розвиток схожий на флюс)! Так і у Леоненка - отримали талант ноги, а голова при цьому виявилася обділеною! Скоріш за все Золотий мяч і він мав шанс отримати, але для цього треба було слухатися старших! Він вважав себе і розумнішим, і талановитішим, і досвідченішим за Лобановського... Що у підсумку: Лобановський залишився Лобановським, Динамо програло у півфіналі ЛЧ, а Леоненко від злоби роками поливав фекаліями рідне Динамо із дамбаських "каналізацій"! Каналізації закінчилися, а з ними і гонорари, а на пиво треба щодня, тому і змушений знову повретати на голові кашкета і підробляти таким собі експердом вже у Динамо! Та я впевнений - це допоки його знову не гукне ахметов...

Не може гравець, якій не зміг до кінця реалізуватись, бути кращим за успішного володаря Золотого м'яча!
Потенційно Леоненко міг досягти значно більшого, але цього ніколи вже не узнаємо. Ніхто не дасть гарантії, що, умовно, опинившись в "Барселоні", він став би Лаудрупом. Хоча Мікаель був полузахисником...

За оті , два м'ячі для Спартака
Він недоторканий

И что? Да, очень знаковые те два мяча, но и какое они дают основание "неприкасаемого"?