Вихованець київського «Динамо» Владислав Велетень розповів, чому залишив столичний клуб.
— На той момент була велика конкуренція, були якісні легіонери, хороші гравці. Плюс у мене була травма, зробили дві операції, і я рік не грав. Якраз за пів року до завершення чемпіонату U-19 у мене закінчився контракт. Ми дограли сезон, контракт завершився, а команду U-21 тоді скасували.
Я не міг знайти нову команду, навіть кілька переглядів були невдалими. Не тому, що я погано грав, просто це були не клуби рівня УПЛ — не ті, які, як мені тоді здавалося, відповідали моєму рівню. Це, напевно, був один із найважчих періодів у житті. Без футболу, без команди, плюс війна почалася. Чемпіонат уже розпочався, хлопці грають, дебютують в УПЛ, у всіх гарний період, а ти — ніде.
Мені дозволили тренуватись на базі «Динамо». Я щодня приїжджав туди сам, брав м’ячі й тренувався один. Це дуже важко — футбол без партнерів не той. Потрібна команда, хоча б кілька людей поруч. Паралельно грав на районному рівні — у Борисполі, у команди мого друга. Зіграв там, мабуть, ігор 15, навіть виграли якийсь турнір на центральному стадіоні в Борисполі.
Було важко, але я продовжував працювати. Потім підписав контракт із «Колосом». Прийшов на мінімальні умови — зарплата була навіть нижчою, ніж оренда квартири. Але я розумів: головне — шанс. Мені потрібно було зачепитися, показати себе в УПЛ, — сказав Велетень в ефірі Youtube-каналу Ігоря Циганика.
