Захисник «золотої» «Таврії» початку 90-х Сергій Воронежський провів у Херсоні окупацію і залишився тепер, коли місто постійно обстрілюють рашисти.
— Стріляють цілодобово, без упину. Тиша тільки тоді, коли вони снідають, обідають та вечеряють. Ми тут усі вже трохи пристосувалися. Впізнаємо по звуку: що, де, коли і як. Тактика тепер у них проста — б’ють по всьому живому. Їм не цікавий водоканал чи інші інфраструктурні об’єкти. Шарашать по мешканцях Херсона.
Дружину та дітей я відправив за кордон. Я нікуди не поїхав, оскільки не міг покинути маму у Херсоні — їй 76. Раніше у матері інфаркт був, а на початку війни вона мікроінсульт пережила. У Дніпрі мешкає мій молодший брат, тож відправляв маму до нього, там безпечніше. Відмовилася. Отже, вибору і у мене не залишилося. Мешкаю у приватному будинку. Вікна виходять якраз на Олешки. Мене та окуповану територію розділяє лише річка, 830 метрів, — сказав екс-футболіст в інтерв’ю Футболу 24.
