михаил фоменко новости

ПАМЯТИ ЛЕГЕНДАРНЫХ

Снимку чуть более 50 лет. 18 мая 1975 г. Киев, Республиканский стадион. Квалификационный матч ЧЕ-1976. СССР - Ирландия. (2:1).

В составе сборной Советского Союза 11 ДИНАМОвцев Киева!

Слева направо: Владимир МУНТЯН, Владимир ТРОШКИН (28 сентября 1947 — 5 июля 2020), Владимир ОНИЩЕНКО, Леонид БУРЯК, Виктор МАТВИЕНКО (9 ноября 1948 — 29 ноября 2018), Олег БЛОХИН, Владимир ВЕРЕМЕЕВ, Анатолий КОНЬКОВ 19 сентября 1949 — 4 октября 2024), Михаил ФОМЕНКО (19 сентября 1948 — 29 апреля 2024), Евгений РУДАКОВ (2 января 1942 — 21 декабря 2011), Виктор КОЛОТОВ (03 июля 1949 — 3 января 2000).

Читать полностью →

Колишній український футболіст Роман Пахолюк розповів, які тренери відіграли важливу роль у його кар’єрі.

— Назву Олександра Петракова. На той момент молодий, нікому невідомий тренер ЦСКА-2 повірив у мене. Він не раз мені казав, що я можу грати не лише за другу команду, головне — наполегливо працювати і не опускати руки.

У першій команді мені подобалося працювати під керівництвом Володимира Безсонова. У мене й досі з ним теплі стосунки. Я за нього дебютував в основі, постійно був в обоймі.

А ось Михайла Фоменка я дуже боявся. Не знаю, за що, але намагався зайвий раз не потрапити на очі. Навантаження у нього були неможливо важкі. Коли я вперше поїхав із першою командою на збір до Туреччини, то у нас була зарядка, а потім два тренування, незалежно від того, чи буде спаринг. Так от, коли я першого дня вийшов на зарядку, то старався, як міг. Але потім підійшов Сергій Ревут і сказав, що коли тренер відвернувся, зупинись, розслабся, а то так надовго тебе не вистачить. Все одно, було дуже важко. Все робилося на автоматі: номер, прийом їжі, тренування, снів прийом їжі, тренування, і так цілими днями, — розповів Пахолюк.

Захисник «Арсенала» Олександр Зінченко розповів про те, як Михайло Фоменко відреагував на інтерес «МанСіті» до нього.

«Агент зв’язався зі мною, маючи надзвичайні новини. Тому те, що він мені сказав, звучало як жорстокий жарт: «Алекс, «Манчестер Сіті» запитав про тебе». «Манчестер Сіті»?! Вони були чемпіонами АПЛ у 2014 році. Вони щойно найняли Пепа Гвардіолу на наступний сезон, найкращого тренера світового футболу. Це було смішно. «Зеніт», Дортмунд — я розумію, — сказав я. — Але «Манчестер Сіті»?! Тепер ти зайшов занадто далеко!»

Він запевнив мене, що їхній інтерес був щирим. У мене крутилась голова. Я був за крок до Євро, і ніхто не міг собі уявити такий крок. Я одразу отримав підтвердження цього.

Тренер збірної України Михайло Фоменко покликав мене на розмову, щоб повторити те попередження, яке Головко зробив мені кілька місяців тому. Для мене було неприйнятно грати в росії. «Алекс, ти розумієш, що якщо ти вирішив продовжувати грати в росії, то більше не будеш грати за збірну?» Тепер я зрозумів, що вони серйозно. Я відчув, що це вдалий момент, щоб поділитися з Фоменком потенційними хорошими новинами.

Я сказав йому, що у мене є декілька варіантів за кордоном. Фоменко — чоловік, який завжди смертельно серйозний. Він ніколи не посміхається, ніколи не виявляє жодних емоцій. Ви ніколи не дізнаєтеся з його обличчя, чи команда виграє 3:0 чи програє 0:3. Він запитав: «Де?». А я відповів: «Ну, мій агент отримав повідомлення від «Манчестер Сіті». Я міг би туди піти».

Цей суворий тренер, який ніколи не посміхається, просто подивився на мене і розреготався. Цей хлопець з «Уфи», 18 років? «Манчестер Сіті»?! Очевидно, це був якийсь жарт. Я мало не розсміявся разом з ним, бо теж не міг у це повірити. Я нікому не розповідав, боячись наврочити, а також тому, що знав, що у більшості людей буде така ж зневажлива реакція», — цитує автобіографію Зінченка «вЗбірна».