Колишній радник Андрія Шевченка з медійних питань у збірній України журналіст Микола Васильков розповів про «синьо-жовту» команду того часу.
— З точки зору спілкування в колективі, Шева зробив кращу збірну за всі часи. Не було цього бар’єру, стіни між футболістом та тренером. Були, звісно, виключення. Пам’ятаю образу Зюзі (Зозулі), що Шева пообіцяв йому місце в старті на Хорватію, але потім це не здійснилося. Були ще мікроскопічні винятки. Але, переважно, всі хто приїздив до збірної, поверталися до клубів і розповідали, що оце дійсно головна команда. Тому спілкування — це перше, що мені запам’яталося при Шеві.
Друге — порядок. Шева реально фанат порядку. Він працював з багатьма тренерами, не знаю, від кого він це взяв. Цілком можливо, що навіть від Лобановського. Всі повинні бути вчасно. Всі повинні бути в формі. Неприпустимо, щоб хтось прийшов в тапочках або в тому ж халаті. Це теж не одразу вдалося, у Шевченка були непорозуміння із тим же Селею у цьому контексті. Ми добре пам’ятаємо це навіть по пресі тих часів, щось виходило назовні. Але загалом більшість викликаних підхопила цю вимогу легко, всі приїздили на збір вчасно, усі в автобусі в однакових комплектах форми. Порядок всі тренери люблять, але Шева в цьому особливо вирізнявся.
Ну і третє, головне для мене, це те, чого не було в інших командах, але було у Шевченка у збірній України: психологічна робота. Він вперше почав говорити промови перед матчами. Оці накачки, так звані pump. І ось це для них всіх було вже абсолютно дико. Шева ж на матчах виглядає як з голочки. Він одягає костюм-трійку, Versace чи Бріоні. На ньому ідеально сидить сорочка, ідеально вигнута спина на піджаку. Шева стриманий у спілкуванні, чемний, просить усіх зібратися в роздягальні у коло, просить ввічливо зачинити двері, і потім раптом: «Звьозди? А **й вам!». Я пам’ятаю той шок у всіх присутніх, напевно це було у стартових матчах відбору до ЧС-2018. Хлопці не розуміли, це жарт, чи то працює прихована камера, як поводитися, реагувати чи ні…
І ось ця психологічна штука зараз працює скрізь, вже всі ці роблять. Він мене тоді питає: «Ну як тобі?». Я відповів: «Це — ефект ядерної бомби. Він, може, ще не спрацював, але згодом це дасть своє». Андрій пояснив мені, що це така штука, ніби ти їси суші. У тебе є спеціальний соус васабі, щоб збити один смак і перейти до іншого. Вони повинні вийти на поле із тим останнім, що він сказав, що була в їхній пам’яті ця ось накачка, піднесення. А не усі попередні клопоти, сумніви, відсторонені думки. І можливо не одразу, а згодом, але це спрацювало на 100%, — сказав Васильков в інтерв’ю «УФ».
