вячеслав

Відомий український тренер В’ячеслав Грозний оцінив шанси донецького «Шахтаря» в протистоянні з французьким «Марселем» в плей-офф Ліги Європи за право виходу в 1/8 фіналу цього турніру.

— Якщо у французькій Лізі 1 йдуть матчі, і в січні, і в лютому, і «Марсель» має велике навантаження, і велика група їхніх гравців грають і в Кубку Африки в першу чергу, і в Кубку Азії, то УПЛ 23 лютого продовжить весняну частину чемпіонату. Ми свіжіші безумовно. Вони більш втомлені, і до цього великий відсоток травматизму в кожному клубі.

Я впевнений, що «Шахтар» пройде. Чому? Минулого сезону «Марсель» посів третє місце (в Лізі 1 — прим. ред.), і вони досить добре грали. І для мене було дивно, що «Марсель», досить добре виступивши, майже всіх гравців основного складу з різних причин відпустив.

Змінився тренер — Дженнаро Гаттузо. Скажімо так, тренерська кар’єра поки що в нього не така, як кар’єра гравця. Це важливо знати і важливо розуміти. Це не Гвардіола, який дає результат, і не інші тренери, які були хорошими гравцями, і стали гарними тренерами. Не так часто хороший гравець стає дуже сильним тренером. Він поки що має своє бачення гри, але не може його реалізувати.

Давайте будемо об’єктивно говорити: сьогоднішній «Шахтар» і сьогоднішній «Марсель» — це небо і земля. От якби був минулорічний «Марсель», я б сказав, що 50/50.

«Шахтар» у кращій позиції в усіх ситуаціях. Так, «Марсель» непогано контролює м’яч, коли всі основні гравці в обоймі. Але в багатьох травми, бо французький чемпіонат досить контактний.

«Шахтар» кращий в реалізації (за «Марсель» — прим. ред.), краще обороняється. Подивіться, «Марсель» у кожному матчі пропускає м’ячі. Я сьогодні не бачу системи гри «Марселя».

Мені оборона «Марселя» нагадує оборону «Барселони». Немає балансу, немає того, що було при Маліновському з усіма тими Стротманами, коли ті всі грали. Тоді була інша ситуація, вони невипадково третіми були (в Лізі 1 — прим. ред.). Сьогодні я впевнений, що група атаки «Шахтаря» швидша за групу оборони «Марселя». В «Шахтарі» практичні всі беруть участь у відборі м’яча, «Шахтар» грає компактно. В «Марселя» розриви великі. Ну і що, що вони індивідуально сильні гравці, якщо їхня індивідуальність не підкріплена роботою на команду.

Я бачив, «Ліону» вони програли 0:1. Так, створили ряд моментів, вони повинні були забивати. Але «Ліон» ще повинен був забивати. Він зараз бореться за виживання. Я не говорю про ігри з грандами.

І постійно Жиго, центральний захисник, постійно порушує, він не встигає. Центральні захисники залишаються один-в-один, вони не встигають. Вони не встигають страхувати один одного. Я допускаю, що вони побоюються «Шахтаря».

Можу сказати, що сьогодні козирі на боці «Шахтаря». Думаю, що «Марсель» побоюється «Шахтаря», — сказав експерт.

Колишній півзахисник «Шахтаря» В’ячеслав Піднебенной в інтерв’ю «УФ» назвав найталановитішого вихованця донеччан свого часу.

— Для мене Максим Ковальов завжди був за рівнем футболістом першої команди «Шахтаря». Коли купляли Степаненка та Кривцова, то Макс був сильнішим, ніж вони вдвох разом узяті, — сказав Піднебенной.

Півзахисник луганської «Зорі» В’ячеслав Чурко розповів, як змінювалась його команда при кожному з тренерів, які з нею працювали в поточному сезоні.

«Коли прийшов Лалатович, він не знав футболістів „Зорі“ і хто на якій позиції грає. Тобто він навіть не готувався до роботи. Це не професійний підхід.

За Патріка ван Леувена [в минулому сезоні] ми пробігали за матч сумарно 106 кілометрів мінімум. З Лалатовичем — 98 з „Ворсклою“, 99 з „Рухом“ в перших турах. Тобто 8 чи 9 кілометрів ми не добігали до свого мінімуму, який дав нам третє місце УПЛ. Якщо кожен футболіст не добігає за гру по 700−800 метрів, результату не буде.

Потів був Кривенцов. Виходить, що ситуацію він не виправив. Коли ж команду очолив Юрій Коваль, то він почав з того, що ми — „Зоря“. „Зоря“, якій завжди було нелегко. Але він зазначив, що „Зоря“ завжди долала усі труднощі. І зараз нічого не має змінитися.

Він почав робити акцент на колектив, команду і те, що ми маємо боротися одне за одного. Його методи роботи схожі для мене з роботою під керівництвом Патріка, це відтворення найкращих елементів. До того ж, він почав пристойно вантажити фізично. Особливо для тих, хто грав небагато, на зразок мене, це було дуже потрібно.

Якщо подивитися на зміст нашої гри з „Кривбасом“ та „Рухом“, то можно побачити, що ми зрозуміли, що не гірше цих команд, хоча між нами велика різниця в турнірній таблиці. Тепер маємо півроку, щоб довести всім, що також маємо бути вгорі», — наводить слова Чурка телеграм-канал «УПЛ ТБ».

Півзахисник «Зорі» В’ячеслав Чурко назвав УПЛ ТБ причини провалу команди в осінній частині сезону.

— Якщо аналізувати від самого початку, то все почалося зі зборів влітку. Прийшов новий тренер Лалатович, десь команда була не вкомлпектована. Гравці поступово підʼїжджали. Було чимало травмованих, зокрема і я. А без фундаменту хороший будинок не побудувати. Тож першочергово були провалені збори. Пішли досвідчені гравці, яких важко замінити — Булеца, Шахов і Русин.

Те, що я помітив — перші два матчі ми ще грали на тому бензині, на якому завершували минулий чемпіонат. Був той самий малюнок гри. А от з 3-4 матчу було зрозуміло, що щось міняється з новим тренером.

Можу сказати, що ми тільки зараз почали приходити до тями і набирати — зʼявилися тренування та навантаження. Ми почали отримувати навантаження і терпіти, а потім більш готовими виглядати в грі. Це дуже важливо.

Те, що ми здобули бронзу минулого сезону було, щонайменше, через те, що ми фізично були дуже добре готовими. Ми щодня бігали по 7-8, іноді 10 чи більше кілометрів кожен. Були помилки, але через те, що ми багато бігали, ми перекривали цим свої помилки.

Мабуть, влітку ми думали, що і далі піде по такій накатаній, адже в нас виходило фактично все. Але фізично виявилися неготовими. Одна помилка, друга, втратили впевненість, програли раз, другий. Подумали: це випадковість, ми ще своє наберемо. А тепер маємо те, що маємо.

І от лише під кінець року, коли прийшов Коваль, вони з Бартуловичем дали нам хороші тренування, достатньо жорсткі. Тож ми почали набирати форму і це позначилося на грі. Десь зачепили нічию, відчули, що є команда. Молоді новачки також почали розкриватися. Ми намагаємося забути про те, що сталося, тому що це вже не виправити в минулому часі. Ми намагаємося думати про те, що робити далі, аби виправити становище загалом, — сказав Чурко.

Півзахисник «Зорі» В’ячеслав Чурко поділився очікуваннями від матчу Ліги конференцій проти «Гента».

— Ми віддамо всі сили, щоб отримати перемогу. Нам нема куди відступати. Треба показати свій максимум. Хоча, звісно, суперник буде нам протистояти дуже серйозний, але все залежить саме від нас. В нас ще є шанс вийти з групи, тому — будемо боротися. «Гент» — лідер нашої групи. Це гарна, сильна команда. Буде цікавий футбол. Головне — вірити в себе та в свого партнера по команді, — цитує Чурка прес-служба «Зорі».

Кандидат у голови Рівненської асоціації футболу В’ячеслав Шевчук дав коментар «УФ», у якому відповів на звинувачення Віталія Кварцяного.

Читать полностью →

Колишній головний тренер «Волині» Віталій Кварцяний розповів про конфлікт із Вячеславом Шевчуком.

— У мене з Шевчуком завжди були хороші стосунки, але нещодавно він мене здивував своєю поведінкою, тому я не хочу про нього говорити. Його для мене зараз не існує.

— Що сталося?

— Він мені вирішив «віддячити» за все хороше, що я для нього зробив. Коли були вибори до Волинської асоціації футболу, Шевчук почав вести проти мене кампанію, підтримував мого конкурента і просив мене зняти свою кандидатуру з виборів. Зраджують не вороги, зраджують друзі.

Але так уже й бути, історію про нього розповім.

— Давайте.

— У грі за молодіжну команду України проти Туреччини Шевчук отримав травму гомілкостопа, і його потім не хотіли викликати, але я його знову пропонував тренерам молодіжки. Я сказав: «Я терплю, і ви терпіть. Скоро він розкриється». Шевчук тоді припускався багатьох помилок, але я йому довіряв, бо бачив потенціал.

Я його привіз на базу збірної в Конча-Заспу. Молодіжка жила на старій базі, а головна команда на новій. Туди не пропускала охорона. Я кажу: «Викличте Лужного». Олег прийшов, я йому сказав: «Наглянь за синочком Славіком: щоб його ніхто не образив, щоб він добре харчувався тощо. Візьми його під своє крило, скоро він буде в першій збірній».

Мені було дуже приємно, коли Лужний виводив збірну України як капітан, а Шевчук з пов’язкою — молодіжку. Прикро, що Слава все це забув і пішов проти мене.

Андрій ПІСКУН

Колишній захисник донецького «Шахтаря» В’ячеслав Шевчук згадав, як проходили тренування Мірчі Луческу.

— Багато хто думає, що бразильці в «Шахтарі» практично не бігали, але тренування в нього були дуже інтенсивними з великими навантаженнями. Інколи бразильцям потрібно було два роки адаптації, щоб звикнути до цих тренувань. Не всі витримували навантаження, але ті, хто витримав, заграли потім на високому рівні: Вілліан, Фернандіньо, Мхітарян та інші.

Луческу завжди дуже активний і сам всім займається, все контролює. Багато спеціалістів можуть зі сторони спостерігати за тренуваннями, але тільки не він. Містер вникав навіть у розминку, за всім спостерігав, аналізував, підказував. Луческу хотів, щоб ми були максимально сконцентровані і налаштовані на кожній вправі. Кожне тренування в «Шахтарі» при Луческу було як останнє.

Я з ним працював 11 років, і він кожен день був активний. Луческу — максималіст і завжди хотів тільки перемагати. Як вибудовувалась формула: українці в захисті, бразильці в атаці? Ну не скажіть, бразильці були на різних позиціях, в тому числі і в захисті: Ісмаїлі, Леонардо. Конкуренція була шалена на всіх позиціях. В «Шахтарі» мріяли грати гравці зі всієї України, — цитує Шевчука «Український футбол».

Віцепрезидент «Вереса» В’ячеслав Шевчук оголосив про відхід з клубу. За його словами, причиною такого рішення стало бажання взяти участь у виборах голови Рівненської обласної асоціації футболу.

«В житті мені пощастило стати професійним футболістом і зробити успішну кар’єру. Виграти безліч трофеїв, грати за національну збірну та виводити головну команду країни на міжнародний турнір в якості капітана. Після закінчення ігрової кар’єри я отримав хорошу нагоду спробувати себе в якості тренера, як в Академії, так і дорослої команди. Пізніше я зустрів неймовірних людей у рівненському „Вересі“, зокрема, президента Івана Надєїна та інших молодих та амбітних керівників, завдяки яким я отримав хороший досвід в ролі клубного менеджера.

Два роки тому, потрапивши до народного клубу, я мав неймовірне прагнення долучити свій досвід та знання до розвитку юного колективу. За цей період, вважаю, багато що вдалося: укладений найбільший рекламний контракт з титульним спонсором, покращені умови побуту футболістів, реалізовані благодійні проєкти, сформована мережа професійного нетворкінгу, адже про Верес знають і говорять серед професіоналів нашої справи. Я з гордістю та честю представляв червоно-чорні кольори, бився за інтереси клубу до кінця, навіть вступаючи у конфронтації з друзями. Адже „Верес“ був і є для мене моєю сім’єю, моїм домом.

Тим не менше, знову приходить час рухатися вперед. Я залишаю посаду віцепрезидента „Вереса“ з метою подання своєї кандидатури на посаду голови Рівненської обласної асоціації футболу. Я хочу змінювати, я хочу реформувати, я хочу покращувати. Приносити футбол у всі куточки Рівненщини, відкривати нові майданчики, залучати дітей до занять футболом, власним прикладом прищеплювати любов до гри. Маленький хлопчик з Волині зумів підняти над головою кубки, чому би і хлопчикам з Рівненщини не творити нову історію українського футболу. Творити її разом, рухатися разом, і життя знову віддячить тим, хто чесно і натхненно віддається своїй справі», — сказав Шевчук.

Бывший защитник «Шахтера» и сборной Украины Вячеслав Шевчук прокомментировал итог матча чемпионата Украины «Верес» — «Минай».

«Сегодня была мужская боевая игра. Главный тренер „Миная“ — очень опытный специалист, который в первом же тайме произвел замены. Увидел, что проиграют центр поля и заменами сменил игру. Это был переломный момент, и „Верес“ потерял преимущество. Хочу высказать комплименты обеим командам за то, что сражались до конца, был равный футбол.

Однако снова вмешался арбитр — Юрий Иванов, который в конце дал красную карточку, которую не нужно было давать. Поэтому я даже понимаю Олега Собуцкого, когда его дисквалифицировали за момент с этим арбитром. Не может такой арбитр судить в УПЛ. Нам нужны большие изменения», — цитирует Шевчука телеграм-канал «УПЛ ТБ».