зсу

Колишній захисник «Динамо» та військовослужбовець бригади «Буревій» Владислав Ващук розповів, що входить в його обов’язки у підрозділі.

— Я — санітар по евакуації поранених, старший солдат машини. За час евакуації може статися все. Є на ШВЛ хлопці, які самі не дихають, багато трубочок і за цим треба слідкувати. Ми це вміємо робити, і в нас бригади, які проходять навчання, практику, і все це ми робимо.

Пам’ятаю слова Лобановського, який казав, що 15 хвилин ти радієш перемозі, 15 хвилин ти засмутився поразці, і все, забув. І наступна гра. Так і тут. Ти зробив свою справу, наступна.

Командир, коли я прийшов, одне питання каже: «Ти крові боїшся?». Я кажу: «Ні». Він: «А, ну нормально». Він же не сказав, що інше набагато страшніше: без ніг, з однією ногою. Як це пережити? Це тяжко. Так як займався футболом, то я стараюсь, коли є час і командир відпускає, то бігаю в футбол.

В мене ціль: я прийшов для того, щоб ми перемогли, щоб мої діти не займалися тим, чи я займаюся. Те, що ми пережили в Гостомелі, я б не хотів, щоб таке було у нас по всій країні, скажімо так, — сказав Ващук «Голосу Америки».

Защитник «Левого берега» Тарас Пинчук, который служит в ВСУ, рассказал Tribuna.com о своем отношении к футболу во время войны.

«Если ставить себя на место футболистов, то, конечно, нужно играть. Не то что это развлечение — для ребят это работа. У них контракты — это их заработок. Я бы не говорил, что категорически не нужно проводить чемпионат и играть в футбол. Это их работа, они работают на экономику, платят налоги. Думаю, что нужно. Это мое мнение.

Когда есть возможность, то, конечно, стараюсь смотреть футбол, хотя бы результат, кто как сыграл, и обзоры матчей. Особенно АПЛ и Лигу чемпионов. Надо переключаться, ведь одно и то же — тяжело, на психику давит.

Поэтому стараемся отвлекаться с помощью футбола. Я наверняка уже не смогу играть в футбол — у меня с ногой проблемы. Пожалуй, только на приставке буду играть, а так уж не получится поиграть. У меня была футбольная травма, но здесь она ухудшилась.

Точно нет таких мечтаний, что куплю себе дом, машину. Классическая мечта — выиграть войну и переодеть форму. Это самое главное. И вернуться к людям, которые тебя ждут», — сказал Пинчук.

Напомним, Пинчук является воспитанником «Динамо», выступал за «Верес», «Оболонь», «Зирку».

Капітан криворізького «Кривбасу» Данило Бескоровайний розповів про роль футболістів під час війни.

— Футбол має допомагати розповідати правду про війну та збирати підтримку Україні. А як інакше у такі часи? Ми доносимо правду словами та діями. Ми допомагаємо хлопцям з фронту. Адже всі ми маємо бути обʼєднані заради перемоги. І не просто разом з усіма клубами, а й із фанатами та народами загалом.

Я маю багато знайомих хлопців з Кривого Рогу, які зараз в гарячих точках. Фінансово намагаюсь допомагати. Долучитися можуть близькі та друзі. Часом оголошую про збір в свої соціальних мережах, щоб зібрати більше та задовольнити потреби наших захисників, — цитує Бескоровайного Sport Express.

Гравці та тренерський штаб молодіжної збірної України вчергове зібрали кошти та придбали устаткування, необхідне для українських військовослужбовців на фронті.

Цього разу представники молодіжки передали бійцям окремої бригади спеціального призначення антену-підсилювач сигналу AvengeAngel і тактичні навушники, необхідні для виконання завдань у зоні бойових дій на Сході України.

До цього молодіжна команда вже встигла забезпечити українських захисників автомобілем швидкої допомоги, трьома позашляховиками, раціями, 3D-принтерами та іншим затребуваним під час війни спорядженням.