Київське «Динамо» невиразно розпочало сезон. Витиснувши максимум у матчах кваліфікації Лiги чемпiонiв проти «Фенербахче» та «Штурма», кияни провалилися та програли чотири гри поспіль.
Якщо дві поразки від «Бенфіки» можна було пояснити вищим класом суперника, то розгром від «Дніпра-1» залишив багато запитань. Команда Олександра Кучера не вразила у кваліфікації ЛЄ та справедливо була бита суперником із Кіпру. Матч проти «Зорі» показав, що розгром від «Дніпра-1» не був збігом обставин. У «Динамо» багато проблем.
За останні 9 місяців «Динамо» суттєво втратило кадровий потенціал. До «Евертона» був проданий Віталій Миколенко. Потім пішли Вітіньйо, Карлос Де Пена. Влітку до них приєднався Беньямін Вербич. Компенсувати ці втрати за рахунок Академії було нереально.
Кияни і до цього потребували нових гравців, а тут відверто просідають деякі позиції. Луческу має проблеми на флангах півзахисту, безальтернативного Артема Бесєдіна в атаці. Доходить до того, що на лівому фланзі грали Денис Гармаш чи Володимир Шепелєв. Цього явно недостатньо навіть для УПЛ.
Не забуваємо також, що Віктор Циганков та Денис Попов схильні до травм. В будь-який момент вони можуть опинитися поза грою. Якщо з Денисом є альтернатива, то Віктор — фактично незамінний гравець для команди.
Кияни тільки на фініші трансферного вікна почали підписувати футболістів. Повернувся Самба Діалло, якому пообіцяли шанс у першій команді. Нарешті підписали Владислав Кабаєва із «Зорі». Також оформили трансфер гравця збірної Ямайки Кахіма Перріса. Чекаємо на підписання ще одного форварда. Все це підвищить конкуренцію та глибину складу для Луческу. Але новачки не пройшли підготовки до сезону та потребують часу на адаптацію. «Динамо» грає завдяки командній грі. Новий гравець має розуміти це на 100 відсотків.
У першому сезоні Луческу команда була дуже мотивованою. Динамівці у кожному матчі видавали максимум. Це можна було зрозуміти та пояснити, бо тривалий час золоті нагороди вигравав «Шахтар», про ЛЧ можна було тільки мріяти. Для більшості гравців були визначені цілі.
Прихід Луческу став ковтком повітря для більшості гравців. У тренера великий авторитет, його методи роботи відрізняються від попередників. Було відчуття новизни, яке з часом притерлося.
Вже у другому сезоні команда почала втрачати очки на рівному місці. Недооцінка «Інгульця», шапкозакидацький настрій проти «Зорі» коштував киянам 30 млн євро, або прямої путівки в ЛЧ. «Динамо» потрібно було освіжати склад.
Зараз із наявного складу маже всі футболісти ставали чемпіонами України, двічі грали в ЛЧ. Чого ще їм прагнути? Я не знаю, що ще можна витиснути з Сидорчука, Кендзьори, Буяльського.
Якщо у матчі кваліфікації ЛЧ на кону стоять гроші (сам вихід до турніру приніс би гравцям серйозні прибутки та за кожен пройдений етап клуб отримує гроші), то у першому матчі УПЛ команда показала повну відсутність характеру. Реально розсипалися після першого пропущеного голу. Будь у «Дніпра-1» трохи більше майстерності, то все могло бути ще гірше для команди Луческу.
У третьому сезоні Мірчі це набрало ще більшого значення. Якось потрібно рухатися вперед, але зовсім незрозуміло, як це робити. Можна застосувати якісь дисциплінарні санкції, після розгрому провести серйозну розмову, закрити на базі чи додати навантажень. Але все одно, через певний час все це повториться знову.
Чемпіонство та трофеї виграють захисники. Саме надійність оборони є головним критерієм успішності команди.
У перший сезон Луческу в «Динамо», кияни показали якраз надійну гру в обороні. Луческу дуже швидко зміг навести порядок у захисній лінії команди. Довіривши місце у складі молоді, «Динамо» могло виглядати невиразно в атаці, але завжди грало дуже просто та надійно в обороні.
У минулому сезоні захисні порядки киян вже не виглядали так надійно. Втрата концентрації призводила до проблем. Можливо, причина в тому, що четвірка оборонців так і не була сформована та, відповідно, зіграна. Денис Попов має свою історію зі здоров’ям. Команду залишив Віталій Миколенко.
У поточному сезоні оборона «Динамо» близька до катастрофи. Не порозумілися наприкінці матчу проти «Фенербахче» у простій ситуації, що коштувало команді додаткового часу та нервів. Гол «Штурма». Дуже грубі помилки у матчі проти «Бенфіки». Втрата дисципліни та індивідуальні помилки у матчах з «Дніпром-1» та «Зорею». Може, «Динамо» варто шукати не тільки гравців в атаку, але й в оборону?
В ситуації, коли не вистачає гравців та багато молоді у складі, повинен бути лідер, який поведе за собою, буде прикладом для інших, змушуватиме партнерів грати краще. Футболіст із досвідом та авторитетом.
Хто сьогодні є лідером «Динамо»? Питання дуже важке та немає однозначної відповіді. Я вважаю, що таким у першу чергу є Георгій Бущан. Він багато рятує команду і таким чином вселяє оптимізм у своїх партнерів. Пригадайте для прикладу матчі кваліфікації ЛЧ проти «Фенербахче» та «Штурма». Заслуга воротаря «Динамо» у проході цих команд очевидна. Але проблема в тому, що Бущан тільки воротар. Він може рятувати, він може керувати захисниками, але не брати відповідальність на себе в моментах, які відбуваються на чужій половині поля.
Сергій Сидорчук носить капітанську пов’язку. Якщо на рівні УПЛ майстерності та кваліфікації Сергію вистачає, то у міжнародних матчах виникають проблеми. Киянам дуже важко у плані домінування на полі, де півзахист має ключову роль. У Сидорчука є певний рівень, але вийти за рамки нього він не може.
Віталій Буяльський багато забиває за «Динамо» та став важливим гравцем для Луческу. Віталій — дуже працездатний гравець, відповідальний. Але лідерські якості у нього побачити не так просто. Він не може вести команду за собою, за характером він не лідер.
Називають лідером «Динамо» Циганкова. Скоріше, від Віктора велика залежність для гри команди, бо за якістю у «Динамо» більше немає таких гравців. Проблема в тому, що Циганков не може змусити інших грати краще, не володіє лідерським характером, дуже нестабільний та часто травмується.
Так само ключовим гравцем для Луческу є Шапаренко. Його значення для гри важко переоцінити. Але у нього немає лідерських якостей не полі, щоб він інших змушував грати краще. Все це саме стосується Забарного. Провідний гравець, але не може вести за собою, переламувати хід поєдинку.
Провідний гравець не визначився зі своїм майбутнім. Вже прийшов час спробувати себе у Європі, але передумов для переходу немає. Є амбіції гравця та реальність. Вони дуже різні.
Ситуації із контрактом теж не проста. Циганков — найбільш високооплачуваний гравець «Динамо». Він входить у свої найкращі роки, тому має отримати хороші особисті умови на наступні 5 років. Чи готові йому платити більше, ніж у «Динамо»? Так, але за умови, що він стане вільним агентом та нічого не потрібно платити за трансфер.
Всі ці перипетії із контрактом, який завершується за 9 місяців, не можуть позначатися на виступах гравця та позиції клубу. З’являється багато розмов про перехід футболіста. Вони не можуть проходити повз свідомість Циганкова. Його думки не належать футболу та покращенню власної гри.
«Динамо» та Циганкову потрібно визначатися, як жити далі. Клубу потрібен гравець, бо його значення для команди величезне, але самому гравцю потрібно вже кудись іти заради прогресу.
У «Динамо» і так обмежений склад, а ще через травми випадають гравці. Кандидат номер один — Циганков. Із шести матчів кваліфікації ЛЧ він пропустив два. При тому, що команда грала один раз на тиждень. Віктор так і не позбувся проблем зі здоров’ям та в будь-який момент може потрапити до лазарету. З ним та без нього «Динамо» — різні команди.
Запорука трофеїв та кубків — оборона. Чемпіонами стають команди з надійною обороною. Бідний Луческу вже не може сформувати пару захисників два роки. Ставка робиться на поєднання Забарного та Попова. Дениса навіть перевели на позицію лівого центрального захисника, але травми.
Для Попова це вже триває не один рік. Перший сезон Хацкевича — майже весь пропустив. Потім періодично вилітав. Минулий сезон — травма коліна. Новий сезон — травма плеча. Таким чином, «Динамо» не може награти основну пару оборонців.
Попов — це не тільки можливість надійного захисту, але і небезпека біля воріт суперника після стандартів. «Динамо» втрачає дуже хорошу можливість. Як бачимо, у Сироти поки не все виходить.
Тимчик за потенціалом сильніший за всіх правих захисників «Динамо» — Кендзьору, Караваєва, Кравченка. Але Сашко не грає. Історія травм. Луческу, як досвідчений тренер, обирає стабільність та довіряє Кендзьорі чи Караваєву.
Багато розмов про успішність Академії «Динамо». Так, у першій команді «Динамо» грає понад 10 власних вихованців. Це феноменальний результат для сьогоднішнього глобального футболу.
Динамівська академія справно готує воротарів. Всі три голкіпери — власні вихованці. Із захисників тільки Караваєв та Кендзьора не належать до власної школи. А от у плані креативу все не так просто. Талант Циганкова був очевидний та і продаж Ярмоленка не робив йому велику конкуренцію. Буяльському на початку року вже буде 30. «Десятка» Шапаренко грає в опорній зоні. Вибачте, а де нові Блохіни чи Шевченки? Хоча б гравці рівня першої команди «Динамо»?
Проблема на флангах — немає кого взяти. Проблеми з форвардом — тільки Влад Ванат, який програє конкуренцію Бесєдіну. Підтримки з Академії для першої команди у цьому сезоні не буде. Не факт, що вона буде і в наступному сезоні чи через два роки.
Сергiй Тищенко
"Із лайна кулю не зліпиш".
Я правильний зробив висновок?
І це вже давно!