У неділю, 11 вересня, в номінально домашньому матчі 4-го туру чемпіонату України київське «Динамо» з рахунком 1:0 обіграло «Львів». Зустріч проходила у Львові на стадіоні «Арена Львів». До вашої уваги післяматчева прес-конференція головного тренера столичної команди Мірчі Луческу.
Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Динамо»:
— Ми грали проти команди, яка діяла агресивно і з великою самовіддачею. Вони чекали помилок з нашого боку, щоб вийти в контратаку і забити м’яч. Було важко розкривати їхню оборону. Ми домінували, результат показав співвідношення сил на полі. На жаль, ми забили лише один м’яч. Сподіваємося, ця перемога дасть нам достатньо позитивних емоцій під час підготовки до Матчу Ліги Європи з Кіпрським АЕКом.
Проблема не в грі, а в тому, що ми постійно знаходимося в роз’їздах після кожного матчу. Суперники ж чекають нас на одному місці весь тиждень, а ми постійно катаємося, граючи кожні 3-4 дні — це складно. Ми переїжджаємо з готелю в готель, з міста в місто, тобто немає стабільної бази, місця, де могли б знаходитися. Тягнемо за собою купу речей — форму, м’ячі, інші матеріали. Щоб дістатися до Стамбула на минулу гру з «Фенербахче», ми¸їхали 11 годин на автобусі, на наступного дня був переліт і знову автобус. Назад — точно так: ті ж 11 годин то літаком, то автобусом замість того, щоб відновлюватися або тренуватися тим, хто не брав участі в грі, це складно.
Ось чому було так важливо перемогти сьогодні, незважаючи ні на що. У попередніх іграх було допущено багато помилок, у тому числі індивідуальних, що призводило до пропущених м’ячів. Також мав місце футбольний нефарт. Повторюся, у сьогоднішній грі було важливо здобути перемогу, щоб тепер спокійніше готуватися до наступного поєдинку.
Крім того, зараз у нас складний період ще й тому, що 5-6 гравців травмовані і випали на невизначений період це також позначається на психологічному стані команди. Радіємо цій перемозі і готуємося до наступного матчу з Кіпрським АЕКом. Завжди найважливіша гра— наступна.
Уявіть собі, що, наприклад, я три місяці не був вдома. Але завтра після сніданку ми виїжджаємо в Краків, коли туди дістанемося, ми не знаємо, буде тренування чи ні, також не визначено. І так щоразу. Ми не скаржимося — така реальність. Футбол — наша професія, наше життя і наша відповідальність.
Після матчу Ліги Європи з АЕКом у Кракові футболісти роз’їдуться за збірними командами. З точки зору психології збірникам складно знову не бачити свою сім’ю і знову кудись їздити. Після того, як вони повернуться до клубу, наші подорожі містами Європи та України знову продовжуватимуться.
— Сьогодні ви замінили Тимчика і Вівчаренка, які грали на флангах захисту, на Дубинчака і Караваєва. Ви були незадоволені тим, як вони грали?
— Я освіжив атакуючу гру, оскільки прошу від крайніх захисників більше руху. Крім цього, і Караваєв, і Тимчик поїдуть у збірну, і ним потрібна ігрова практика, щоб вони підготувалися.
В цьому матчі практично не було націлених подач у штрафну суперника. А намагання Ваната обіграти захисника – усі бачили! Для порівняння, і Шевченко, і Леоненко свого часу обігрували чотирьох суперників поспіль.
Победа конечно же важна! Каждая и любая! Вчера, глядя на это действо, ловил себя на мысли, что Динамо Киев похоже на наскоро даже не сколоченную, а слепленую группу товарищей, которые волей случая оказались и отгуляли сутки на убойной свадьбе, причем гостями были со всех возможных сторон и в большинстве своем видели друг друга самое большее третий раз в жизни! Поэтому и "игра" получалась соответствующая: кто в лес, кто по дрова, а кто и вовсе просто на прогулку или из любопытства! Оказалось - появился в команде человек, который умеет бить по воротам, и оказалось - не просто бить, но и попадать в створ этих же ворот! Вот это дааааа! Но тут же сразу оказалось, что этот человек бьет по воротам исключительно потому, что на поле просто больше никого (кроме соперников) не видит.... Ну вот ведь блин.... никогда такого не было - и вот опять!
"5-6 игроков травмированы и выпали на неопределенный период — это также сказывается на психологическом состоянии команды" - так может не тут скулить надо, а поинтересовать у ИМСа - а почему, собственно? Травмы ведь тоже разные! Вот Шапаренко и Бущан - без вопросов, боевые повреждения! А что значит "получил травму на тренировке"? Тут два варианта: 1 - проблема тренера по физподготовке (которую почему то превратили в фитнесс); 2 - проблема медслужбы клуба, которая выгоняет на тренировки и игры игроков с залеченными, а не вылеченными травмами!
Но Динамо с Луческу и Суркисом похоже выбрало все, поэтому ни получит ничего.За двумя зайцами трудно успеть) В отличие от тоже же к примеру Днепра, который кажется выбрал Чемпионат и благополучно сливает евро.
І будь ласка не порівнюйте Війну... зі спортом.
Життя втрачене через Спорт це виняток.
Життя втрачене через війну...
хлопці все розуміють.