Колишній півзахисник збірної України Ярослав Хома проаналізував для Команди1 дії підопічних Олександра Петракова в Глазго і оцінив їх шанси в боротьбі за підвищення в класі.
— Я дуже розчарований, неприємно вражений тим, як наші хлопці відбували номер, інакше й не скажеш, у другому таймі. Лише дивом не пропустили ще більше голів.
— Але ж до перерви ніщо не віщувало такого фіаско. Адже суперництво проходило на зустрічних курсах, напівмоменти виникали біля воріт обох збірних…
— Усе ж, насторожувала відсутність у гостей належної підстраховки на флангах, помилки наших стоперів, відсутність креативу в завершальній атакувальній стадії. Бо варто було шотландцям додати обертів, високо пресингувати, як їхнє домінування сумнівів не викликало. На щастя, до перерви це було лише епізодично.
— Учора керманич не міг розраховувати відразу на кількох провідних виконавців. Відсутність кого з них відчувалася найбільше?
— Іллі Забарного, з його першою передачею, вмінням діяти на другому поверсі, та Олександра Зінченка — чіпкого, з точним останнім пасом. На жаль, доводиться констатувати, що наша збірна не може похвалитися глибиною складу. Відсутність когось із лідерів одразу ж дається взнаки.
— Склалося враження, що на другий тайм підопічні Олександра Петракова взагалі вийшли з однією метою: не пропустити й досягти нічиєї, котра їх влаштовувала…
— Згоден, але така пасивна тактика, особливо в поєдинках із британцями, які завжди дуже мотивовані, рано чи пізно закінчується невдачею. Тим паче, що наші флангові гравці Андрій Ярмоленко та Mихайло Mудрик не вміють захищатися, чим господарі майстерно скористалися. Неприємно вразило й те, що після перерви гості були якимись приреченими, не продемонстрували згуртованості, бажання зіграти через не можу. Так погано, як у другому таймі, наша збірна під орудою Петракова ще не грала.
А шотландці — молодці, в кожному епізоді билися до останнього й могли перемогти зі ще більшим рахунком. Угадав їхній керманич й із замінами. Узагалі, склалося враження, що гості не знали, як опікати при розіграші стандартних положень гренадера британців Ліндона Дайкса, котрий за якихось сім хвилин перебування на полі двічі змушував капітулювати воротаря Анатолія Трубіна, на мою думку, єдиного у збірній України, хто заслужив позитивної оцінки.
— Після розгрому в Глазго збірна України втратила лідерство у своїй групі. Як ви оцінюєте її шанси у боротьбі за підвищення в класі?
— Попереду два важких випробування. Спочатку в Єревані з вірменами, які прогресують, намагаючись діяти технічно та швидко. І на завершення, в польському Кракові з налаштованими шотландцями, котрим все одно, де грати — вдома чи в гостях. Якщо вже післязавтра наші хлопці в Єревані доведуть своєю грою випадковість провалу в Глазго, то в них є великі шанси повернути собі в підсумку перше місце.
Василь МІХАЙЛОВ
Прочитав заголовок і задумався , згадуючи хто це. Бо, звичайно, не можу памятати всіх півзахисників Збірної України. Виявляється: " За сборную Украины сыграл 1 товарищеский матч, 14 февраля 2001 года вышел на 81 минуте вместо Александра Мелащенко в матче с сборной Грузии " .
Що тут коментувати? Лише побажати авторам доброго здоровя.