Новачок «Динамо» Лонвейк: добре грає під пресингом, не боїться бити здалеку, дає інтенсивність по всій ширині поля

Часи, коли в нашу лігу приїжджали знамениті легіонери, давно минули. Зараз українські команди можуть задовольнятися хіба що ноунеймами — і такі підписання як Кахім Перріс, Джастін Лонвейк чи Невен Джурасек можна вважати досягненням. Під час останнього трансферного вікна легіонерами поповнилися шість представників УПЛ— «Шахтар», «Динамо», «Ворскла», «Чорноморець», «Кривбас» та «Дніпро-1».

Не факт, що саме у «Динамо» є найякісніші підписання. Але за звичкою саме від селекційної служби киян — чи не найбільші очікування. І за звичкою до них найбільше уваги. Не встиг ще Кахім Перріс як слід адаптуватися в колективі, а вже пишуть і говорять про його конфлікт з тренером. Не встиг ще датський новачок Лонвейк дебютувати, а його вже порівнюють із конкурентами на позиції.

Лонвейк — футболіст, що має задатки універсалізму. Теплова карта його дій показує, що він здатний давати інтенсивність по всій ширині поля на обох флангах і навіть в центрі. Але найкомфортніше йому на позиції правого центрального півзахисника, де протягом своєї кар’єри він провів шістдесят відсотків матчів.

Хоча цього сезону в «Віборзі» йому часто доводилося грати лівого вінгера. Ось як сам футболіст пояснив цей нюанс: «Це сталося тому, що у „Віборзі“ не залишилося гравців із досвідом виступів на цій позиції. Тому мені довелося „закривати“ цю позицію. Я є креативним півзахисником і міг зміщуватися з флангу в центр і грати в свою звичну гру ». Добре, що Джастін не боїться нових викликів і сумлінно приймає тренерські настанови. Але для гри вінгером потрібні особливі навички. Наприклад, уміння обіграти «один в один» або пройти флангом на дриблінгу. У чотирнадцяти матчах цього сезону Лонвейк зробив 27 спроб обведення — у середньому по дві за матч. Відсоток вдалих обведень — сімдесят. Тобто, він не так часто бере гру на себе, як можна вимагати від вінгера. Але коли вирішується, то робить це дуже впевнено.

Комфортніше Лонвейку грати з м’ячем недалеко від своєї половини поля. Вірніше, в районі центральної лінії. Це пов’язано з навичками добре виходити з-під пресингу. Або навпаки: такий стиль гри розвинув у Джастіні вміння вміло йти з-під тиску опонентів. Цей компонент розвинений в аналітичному профілі новачка «Динамо» на 55%. Другий кращий показник (завершення атак) — на 38 відсотків. Звичайно, його можна використовувати на флангу, але хоча б у період, коли відсутній через травму Шапаренка, гріх не довірити нідерландцю позицію в центрі поля.

Це не означає, що новачок повноцінно замінить Миколу. Шапаренко в цьому сезоні має в активі матчі, в яких віддавав більше ста передач. Шістдесят, сімдесят, вісімдесят пасів — це норма для праймового Шапаренка, тоді як Лонвейк лише одного разу в цьому сезоні (чотирнадцять матчів) перетнув позначку п’ятдесят пасів. У той же час Джастін має більш високі показники ефективності. У середньому він віддає по 1.14 ключових передач за матч, тоді як у Шапаренка цей показник становить 0.23, а у Сидорчука — 0.53.

Порівняно з потенційними конкурентами на центральному плацдармі у Лонвейка краще справи з ударами в середньому по 1.73 за матч. Але тут також доречно подивитися на показники Циганкова і Кабаєва, з якими Джастіну, ймовірно, доведеться конкурувати на флангах півзахисту. Віктор завдає по 1.97 удару за дев’яносто хвилин, Кабаєв — по 1.58. Добре, що Лонвейк не боїться бити здалеку — це те, чого іноді не вистачає атакам «Динамо». Шість із сумарних дев’ятнадцяти пострілів по воротах від Лонвейка цього сезону були з-за меж площі воріт. Якось із 27-ти метрів він навіть потрапив у створ.

Джастін — правоногий футболіст, але як уже було сказано, він не скований прив’язкою тільки до одної позиції або роботою тільки однією ногою. З 19-ти ударів, завданих цього сезону, три були організовані «неробочою» лівою. Також універсальність цього гравця простежується за статистикою передач у штрафну: проникні паси проходили із зон, розташованих по всій ширині поля перед (або збоку) штрафним майданчиком суперника. Навіть із 39 метрів Лонвейк примудрявся робити передачу на нападників своєї команди.

Теорія — важлива, але важливіше, як гравець адаптується до колективу та нових для себе умов. Те, що Джастін Лонвейк — футболіст небездарний, не викликає сумнівів. Але скільки таких вже було в «Динамо». І скільки таких вже загубилося...

Ігор СЕМЙОН