Орендний пасив. Чому «Динамо» не варто відпускати Бесєдіна до Туреччини

Артем Бєсєдін — одна з найбільш спірних постатей у сучасному складі «Динамо». Навколо нього часто виникають словесні баталії у вболівальницькому та експертному середовищі, які зводяться до банальних спроб з’ясувати, наскільки потрібен такий нападник київській команді, або ж користь від нього настільки несуттєва, що настав час приймати кардинальні кадрові рішення.

Втім, критикувати чи обговорювати виступи Бєсєдіна можна було скільки завгодно довго, а якихось більш-менш серйозних варіантів із працевлаштуванням форварда в іншу команду «Динамо» все одно не мало. Як мінімум до недавнього часу, адже зараз ситуація, схоже, змінюється, і Бєсєдін вже у січні може залишити стан «біло-синіх».

За чутками, інтерес до 26-річного центрфорварда виявляють азербайджанський «Карабах», а також турецькі «Касимпаша» та «Сівасспор». Останній навіть нібито погодив умови особистого контракту з самим Бєсєдіним, але поки що не приступав до переговорів із керівництвом «Динамо». Проте, судячи з усього, в цій ситуації турки готові вести мову виключно про оренду українського форварда до кінця сезону, в яку, можливо, буде включено опцію викупу.

Сам Бєсєдін, судячи із наявної інформації, був би не проти піти на зміну команди та чемпіонату прямо зараз. Артему цікаво спробувати сили в новій лізі, дізнатися зсередини тамтешню атмосферу й просто спробувати перезавантажити свою кар’єру, яка нині, здається, котиться вниз по похилій.

Ситуація із Бєсєдіним й раніше була вкрай непростою, оскільки форварду закидали невисоку результативність, проте вкрай посилилася вона влітку минулого року, коли Артем отримав важку травму у складі збірної України на Євро-2020. У форварда був діагностований надрив хрестоподібної зв’язки коліна, через що він вибув із ладу більш як на півроку. Коли Бєсєдін планував повернутися на поле, сталося повномасштабне вторгнення російських збройних формувань на суверенну територію України, через що УПЛ-2021/22 виявилася недограною, а футболісти практично всіх команд залишилися без серйозної ігрової практики.

В результаті так сталося, що у минулому розіграші української Прем’єр-ліги Бєсєдін не провів жодного поєдинку, а пауза між матчами у внутрішньому чемпіонаті для форварда розтяглася більш ніж на рік — із 9 травня 2021 року до 28 серпня 2022 року.

Недивно, що у цій ситуації форвард почав відчувати серйозні проблеми, вочевидь, і психологічного характеру. Це вилилося у те, що в 20 матчах в рамках усіх турнірів, у яких стартувало «Динамо» в сезоні-2022/23, Бєсєдін не зміг забити жодного м’яча… Тільки вдумайтеся — 1075 хвилин на полі та 0 голів! Для центрфорварда — це катастрофа, як би хтось не розповідав про іншу потенційну користь, яку футболіст може приносити своїй команді.

Усвідомивши ситуацію, головний тренер «Динамо» Мірча Луческу почав набагато більше часу довіряти молодому Владиславу Ванату, який у 24 матчах у всіх турнірах цього сезону зумів відзначитись 6 забитими м’ячами. Бєсєдін же, який кілька років був форвардом № 1 у київській команді, поступово відійшов на другий план, і його найближчі перспективи в «Динамо» виглядають вельми туманними.

Очевидно, що саме з цієї причини навколо Бєсєдіна й почали роїтися поки що нехай і досить скромні за масштабами, але все ж таки трансферні чутки. Ситуація проста і зрозуміла для всіх сторін: форвард хоче отримувати більше ігрової практики та розуміти, що на нього розраховують, що дозволить йому скинути тягар відповідальності і, ймовірно, заграти результативніше, а клуб не може дозволити собі робити ставку на гравця атаки, який не здатен виконувати головне завдання — забивати м’ячі.

Здавалося б, трансфер в умовний «Сівасспор» у цій ситуації був би корисним для всіх, але це зовсім не так. Для «Динамо» цей перехід варто всерйоз розглядати лише у випадку, якщо йтиметься про повноцінну угоду. Оренда Бєсєдіна із високою часткою ймовірності стане трансферним пасивом для «біло-синіх», чому раніше кияни мали навчитися на історії із Денисом Гармашем.

В січні 2020 року Гармаш, який не був затребуваний у тактичних розкладках тодішнього головного тренера «Динамо» Олексія Михайличенка, відбув зі стану киян на правах оренди до «Різеспора». Тоді ця угода здавалася ідеальною можливістю для футболіста перезавантажитися в іншому чемпіонаті, а для «Динамо» спробувати незабаром продати гравця, який виявився незатребуваним у першій команді. Але за фактом «Різеспор», за який Гармаш провів 16 матчів та забив 3 м’ячі, відмовився вести переговори про повноцінний викуп українця, а інших пропозицій щодо нього в «Динамо» так і не надійшло. Денис повернувся і через рік видав дуже пристойний сезон, але потім знову якось швидко згас, і зараз його важко назвати ключовим гравцем київської команди, хоча з метою ротації він все ще затребуваний Мірчею Луческу.

Із турецькими клубами взагалі можна згадати не так багато успішних кейсів, коли оренда згодом призводила до повноцінного викупу футболіста, причому це стосується не лише нечисленних українців, а й гравців інших національностей. Все тому, що тамтешня Суперліга надто мінлива та важко передбачувана. Керівництво клубів часто змінюється, а нові боси привносять інші цінності та філософію, через що побудувати фундаментальний проект нікому з турків, навіть із числа грандів, поки що так і не вдається. Там ставка робиться на «тут і зараз», а що буде за два-три роки — питання для наступних керівників…

Яку користь може в цій ситуації отримати «Динамо», віддаючи Бєсєдіна в оренду? Важко сказати, адже навіть якщо Артем опиниться у Туреччині більш-менш успішним, то заробити на літньому трансфері у 2023 році «біло-сині» навряд чи зможуть. Тут показовий інший кейс, який є в клубу УПЛ — нігерієць Оларенважу Кайоде з «Шахтаря», який провів досить непоганий сезон спершу за «Газіантеп», а потім досить стабільно відіграв два роки в тому ж «Сівасспорі», але ані перші, ані другі так і не конвертували оренду у повноцінний трансфер. Нині Кайоде взагалі опинився десь у небутті, і його сьогодення вкрите таємницею та мороком…

Крім того, контракт Бєсєдіна з «Динамо» розрахований до кінця 2024 року. На той момент форварду буде вже 28, через що розраховувати на нову довгострокову угоду Артему далеко не факт, що й варто. Пропонувати Бєсєдіну продовжити співпрацю перед орендою, щоб потім не втратити гравця задарма, для «Динамо» теж бачиться вельми ризикованим ходом. Знову ж таки, повертаючись до ситуації із Гармашем, «біло-сині» мають робити висновки зі своїх колишніх не зовсім логічних рішень. Коли у січні 2018-го «Динамо» на шість років продовжило контракт з 27-річним Гармашем, навряд чи в клубі хтось думав, що вже через рік цей футболіст буде не потрібен тренерському штабу, і йому терміново доведеться підшукувати новий клуб, погоджуючись навіть на оренду.

Також керівникам «Динамо» варто враховувати і кадрову ситуацію у команді, де в когорті форвардів вибір в Луческу аж ніяк не великий — крім Бєсєдіна та Ваната, це ще Кулач та Супряга, причому останній також понад півроку провів поза полем, заліковуючи пошкодження. І з цієї четвірки нападників саме Бєсєдін здатний видавати максимум контактної роботи — за статистикою в Артема під 30 єдиноборств за матч, тоді як у решти його конкурентів цей показник ледве перевалює за 20…

Єдиноборства зовсім не є визначальним фактором для форварда, але варто розуміти, що чудова результативність та робота у штрафному майданчику, яку останніми роками демонструє атакувальний півзахисник Віталій Буяльський, багато в чому залежить від грамотних дій центрфорварда, здатного відволікати на себе увагу з боку захисників команди-суперниці. Той таки Бєсєдін вміє уводити за собою опікунів, завдяки чому звільняється простір для Буяльського, і той може комфортніше почуватися в чужому штрафному.

Тому поспішати позбуватися Бєсєдіна, чия результативність нині не влаштовує вболівальників «Динамо», киянам не варто як мінімум доти, доки вони не підшукають і не підпишуть більш якісного нападника. Не чергового Франа Соля, котрий здатен бути корисним лише у звітах клубних скаутів, а конкретного виконавця, який дає «біло-синім» велику ефективність, виражену через кількість забитих м’ячів. Чи є такий гравець у «Динамо» на прикметі зараз? Питання, як то кажуть, із зірочкою, бо в Україну закликати хорошого легіонера нині навряд чи вдасться, а у рідній УПЛ не так багато варіантів, які варто було б розглядати «біло-синім» в якості альтернативи Бєсєдіну.

А якщо немає альтернативи, то й міняти щось заради самого процесу — забава вкрай сумнівна. Користі, швидше за все, не буде, а критика потім все одно наздожене — мовляв, навіщо було прибирати умовного Бєсєдіна, якщо на його місце взяли такого ж нерезультативного «Містера Ікс». Тим паче, що цього самого «Містера Ікс» кияни навряд чи зможуть підписати на правах оренди, щоб потім безболісно його позбутися й не виконувати довгострокові зобов’язання за контрактом. А то понабирати «голеадорів» встигли й раніше — ті ж Фран Соль, Ібрагім Каргбо та Ерік Рамірес все ще мають повноцінні контракти із «Динамо», — а грати, виявляється, зараз нема кому…

Олексій Слівченко