Головний тренер київського «Динамо» Мірча Луческу розповів про проблеми команди в чемпіонаті України.
«Ми часом навіть не знаємо, де гратимемо, граємо матчі без глядачів, їздимо по 10-11 годин автобусом з боку в бік. Україна — величезна країна, але ми граємо в чотирьох містах. На матч із „Дніпром-1“ я їхав поїздом 13 годин до Ужгорода. Це непросто.
Іноземні футболісти вже майже не приїжджають. За невеликі гроші приїжджають легіонери, які нижчі за рівень моїх футболістів. За останній рік із „Динамо“ пішли 11 гравців, і деякі з них дуже добре заграли в Англії, Іспанії, Греції. Я роблю те, що вмію найкраще — запросив у першу команду 7-8 молодих футболістів. Я багато працював із ними на тренуваннях, але вони ще не готові бути в стартовому складі, але троє вже грають.
Ми повинні пережити це без шкоди для іміджу на міжнародному рівні і навіть усередині країни. У „Динамо“ не так багато грошей. У „Шахтаря“ ще є фінанси. Вони привозять українців, які грали в Західній Європі. Їм вдалося вийти в 1/8 фіналу Ліги Європи», — сказав Луческу в інтерв’ю Sport Total FM.
І згідний із багатьма дописувачами - футбол від Луческу не динамівський! Скоріше можна його прирівняти до "спартаківського імені бескова" - "тіті-кака в ноги", а Динамо завжди грало у середній і довгий пас спрямованими вперед векторами і жорстким пресингом суперника по всьому полю. І де зараз ті передачі і "бігунки", де той пресинг? А про удари по воротах з поза меж карного майданчика теперішні динамівці, здається, взагалі нічого не чули!
Бачимо що він зробив з командою за 3 роки.
Он все же профи, но не Мирча-Чудотворец. В 1й сезон ДК был совсем неплох. Но сделать европейскую команду без нападающего и со слабой полузащитой невозможно. Когда выпал Шапаренко, это стало очевидно.
Тепер становиться зрозумілим його відношення наприклад до Парріса, Тимчика, Лонвейка, Кулача, Раміреса, раніше до Дуелунда, Бражко, Лєднєва... Зауважте: всі ці гравці сильніші від Шепєлева, Андрієвського, Гармаша, Сидорчука, але в складі постійно останні...
Хтось скаже: він же їх випускає інколи. Справа якраз в цьому "інколи": якщо гравець не має постійної ігрової практики - він регресує.
Будулай - геть з Динамо!
При подобной схеме приобретения легионера, совершенно исключается возможность, что селекционер может приобрести легионера, в котором совершенно не заинтересован главный тренер.