Відомий журналіст Роберто Моралес висловився за підсумками поразки київського «Динамо» від луганської «Зорі» (0:1) у матчі 18-го туру чемпіонату України, що відбувся минулої суботи в столиці.
— «Динамо» поступилося «Зорі» десь по ділу дійсно. «Зоря», яка періодами організовувала свою гру, досягнула успіху. Вона забила та втримала цей рахунок, і вона була більш цілісною, більш розумною.
А стосовно ж проблем «Динамо», то вони катастрофічні. Це вже не можна списувати тільки на ігрові якості. Що коїться в клубі всередині?.. Ось питання. Тому що у людей немає бажання грати. Просто так у футболіста не зникає бажання грати. Можна говорити про одного якогось гравця, наприклад, про умовного Балотеллі, який періодами хоче грати, а періодами — не хоче. Але так не буває в цілому колективі.
Існує криза ідей у команді. Особливо, криза атакувальних ідей. Я зазначу, що в «Динамо» не настільки погані футболісти, як поганий сам футбол, — сказав в ефірі Youtube-каналу «UA-Футбол».
Взагалі словам Моралеса я би сильно не довіряв, бо коли журналіст лягає під певний клуб, він перестає бути журналістом
Впрочем, как говаривали классики, кому и кобыла невеста.
Через некоторое время вместо Луческу придет новый тренер. И спустя довольно короткое время все опять увидят, что новая метла - всего лишь метла.
Но эксперимент по случайному нахождению и подбору тренера несомненно будет продолжен. Правда, бесполезно повторять один и тот же эксперимент с целью получения других результатов.
В киевском Динамо ставится поистине уникальный эксперимент в истории футбола: как добиться игры, не имея игроков. Кстати, именно поэтому определенная часть болельщиков усиленно занимается медитацией, внушая самое себе, что игроки есть. Тогда пусть не жалуются на отсутствие игры. Или внушают сами себе, что она таки есть :).
Те, кто видит в них футболистов, имеют очень большие проблемы с критериями. Если эти таскатели мяча для них хорошие игроки, пусть тогда не жалуются, а наслаждаются тем, что принимают за футбол в их исполнении.
А их "минусизм" мне до лампочки: пусть пыхтят от своих усилий.
А качество нынешнего поколения игроков Динамо таково, что остается лишь вынести приговор: полная замена состава (да только где его взять). Или - прозябание с окончательной деградацией клуба.
Игроки не могут не быть главными в футболе: они строительный материал команды. Из кизяков и палок не выстроить сверкающего небоскреба - как ни комбинируй его конструкцию.
https://coollib.net/b/558299-aleksandr-arkadevich-gorbunov-lobanovskiy/read#t1
Сотворить команду с голого места, с нуля, да еще в нынешней ситуации, практически невозможно. Просто современное поколение болельщиков именно таким образом воспринимает роль тренера: чудотворец, но он же и козел отпущения. Но ни тем, ни другим тренер не является.
https://www.youtube.com/watch?v=U2Xl64llh9Y
Це цілком перекликається також і з роздумами Базилевича які він виклав в книжці "Система или размішления о том каким был, стал и может стать футбол"
В 1973 році склались унікальні умови. Тому це не коректний приклад. Склад був такого рівня що фактично відразу зміг реалізувати задуми тренера. Про таке зараз можна тільки мріяти і ностальгічно згадувати. Щоб зараз склалась така унікальна ситуація - це не раально. Навіть за таких посередніх гравців як Яремчук платять по 17 млн. В нинішніх реаліях зібрати таку команду не можливо. Зараз величезна розкіш починати будувати команду з гравців якщо тренер не може сформувати концепцію яким він бачить футбол. Я взагалі від тренерів не чую концепції в який футбол вони збираються грати. Крім загальних фраз що футбол пішов кудись в перед (ніхто не розшифровує в якому напрямку). Ще Ротань сформував своє баченя - структура і гра в недодачу. Що він мав на увазі нажаль журналісти більше не уточнювали. Тому під який футбол потрібно підбирати гравців? Під яке бачення? Колись Суркіс придбав Блохіну досить непоганих (особливо по сьогодняшніх мірках футболістів) - Мбокані, Віду, Велозу, Тремулінас, Ленс, Беланда. Чим це закінчилось ми пам`ятаємо. Тренер без розуміння що робити з гравцями - це дуже дороге задоволення.
Если бы Луческу мог подобрать игроков под свою концепцию, он просто разорил бы владельцев команды. Но фактически взять их негде. И перед любым тренером, который придет на его место, встанет абсолютно та же проблема.
1973 год не совсем уникальный: да, в Динамо подобралась команда, способная к самым высоким достижениям. Но игроков среднего класса в те времена, да еще с выбором, было очень много. Так что практически любой тренер мог конструировать хоть какую-то команду. А сегодня такой возможности просто нет. Поэтому смена тренеров не работает - что и доказано многолетней тренерской чехардой в Динамо. И после Луческу мы несомненно увидим точно такую же картину.
Ну, нарешті, хоч один експерт це побачив!
Але й не настільки хороші, щоб грати в ЛЧ.
При найкращій їх грі, це рівень групи ЛЄ.