10 причин розпочинати футбольний сезон у квітні, продовження. Причина шоста — Лобановський

(Початок, причини 1 та 2)

(Продовження, причини 3, 4 та 5)

Шостий і найбільш емоційно-душевний аргумент тих, хто захищає безглуздий осіннє-весняний календар нашого чемпіонату — цього хотів Лобановський! І це чиста правда!

Варто лише уточнити, що Валерій Лобановський з Олегом Базилевичем хотіли цього у далекому 1975 році, коли їм було по тридцять шість років і вони очолювали «Динамо», укомплектоване найкращими футболістами СССР!

Нагадаю, що згаданого 1975 року динамівці виграли Кубок Кубків, подолавши на шляху до нього турецький «Бурсаспор», нідерландський ПСВ та угорський «Ференцварош», які ані тоді ані тепер не були і не є футбольними грандами. Збірна СССР, складена майже виключно із динамівців на чолі із тими самими Базилевичем та Лобановським, перемогла у відборі до Євро-1976 потужні збірні Туреччини, Ірландії та Швейцарії.

А головне — у неофіційному ще тоді Суперкубку УЄФА «Динамо» обіграло мюнхенську «Баварію».

Це тоді здавалося дивом! У запамороченні від таких успіхів команду та тренерів вознесли до небес! Зізнаюся, що восени 1975-го я не мав жодного сумніву в тому, що динамівці виграють навесні Кубок чемпіонів, а збірна, складена із динамівців стане чемпіоном Європи. На хвилі всесоюзної футбольної ейфорії всі без винятку були готові виконати будь-яке побажання Базилевича і Лобановського! Одним із цих побажань був перехід чемпіонату СССР на схему «осінь-весна». З цією метою чемпіонат наступного 1976 року скоротили удвічі, провівши його в одне коло навесні, аби вже у серпні розпочати справжній «європейський» чемпіонат.

Але життя виявилось суворим — «Динамо», яке заради європейських перемог було звільнено від участі у «весняному» напівчемпіонаті, де грав другий склад, програло навесні все! Спочатку динамівці вилетіли із Кубка чемпіонів, програвши у березні французькому «Сент-Етьєну», потім збірна СССР у травні програла Чехословаччині у чвертьфіналі Кубку Європи, а потім, поїхавши на Олімпійські Ігри, участь у яких 1975 року навіть не планувалася (туди мав їхати інший склад), не змогла подолати першу ж команду, складену з професіоналів, а не аматорів.

Тим часом Кубок чемпіонів навесні 1976 року знову виграла та сама «Баварія», підтвердивши певну випадковість осіннього програшу в від «Динамо» у напівтовариському тоді Суперкубку. Все це витверезило тодішнє футбольне начальство, яке попросило Базилевича та Лобановського звільнити місця тренерів збірної СССР і скасувало ініційований ними перехід чемпіонату на схему «осінь-весна».

З того часу Валерій Лобановський жодного разу не згадав більше про своє бажання перейти на «осіннє-весняний» календар. Тому що був видатним тренером і вмів, нехай і не привселюдно, але визнавати власні помилки і більше їх не повторювати.

Коли ж 1992 року вирішувалось питання про проведення чемпіонату України за «європейським» календарем, Лобановський вже другий рік працював тренером збірної Об’єднаних Арабських Еміратів і не мав до цього рішення жодного стосунку! Тож посилання на великого тренера у контексті переходу нашого чемпіонату на схему «осінь-весна» є щонайменше некоректним коли не вжити більш міцних виразів.

(далі буде)

Микола НЕСЕНЮК