Головний тренер криворізького «Кривбасу» Юрій Вернидуб, підбиваючи підсумки сезону, що завершився, в якому його команда фінішувала на 7-му місці в чемпіонаті України, зізнався, що в певний момент всерйоз подумував про відставку.
— Якби перед початком чемпіонату вам сказали, що на фініші «Кривбас» зберігатиме шанси на єврокубкове місце, а в підсумку посяде 7-му сходинку — як би відреагували?
— Відповів би, що ми в будь-якому разі будемо боротися — як, власне, від самого початку і говорив. Хоча історія нашого виступу була важкою. Але я задоволений, що ми до останнього туру билися за п’яте місце, яке давало право на здобуття путівки до Ліги конференцій. Інтрига була — і той факт, що «Кривбас» її забезпечив, мені як тренеру дуже приємно усвідомлювати.
— Протягом перших десяти матчів чемпіонату «Кривбас» украй рідко набирав очки, розташовуючись у нижній частині таблиці. Що дало змогу команді надалі змінити ситуацію на краще і піти на зимову перерву в середняках?
— Минулого року ми взяли футболістів, на яких розраховували. Однак деякі з них себе проявили не найкращим чином, тому не було команди як такої. Протягом перших десяти турів ми її тільки будували. Через біль, через програші. Однак, незважаючи на це, ми вірили в те, що все буде нормально, і я разом зі своїм тренерським штабом не відходили від своєї програми та продовжували працювати далі. Слід подякувати президенту клубу, який усе це терпів. Минуло трохи часу — і ми вибралися з небезпечної зони, перемістившись у середину таблиці. Опинившись на восьмому місці, нижче його в другому колі «Кривбас» не опускався. Це мене, як тренера, найбільше втішає.
— Більша частина першого кола стала для вас справжнім випробуванням на міцність і стійкість. Думки про відставку в той час не відвідували?
— Так, вони були. Хотів піти після виїзного матчу з «Олександрією» (він відбувся в рамках 8-го туру УПЛ і завершився поразкою «Кривбасу» 0:2 — прим. ред.). Бачив, що ми хоч і працюємо, але нічого не виходить. Я просто не міг зрозуміти: чому?
Дякую керівництву клубу, яке мене підтримало — і ми потихеньку досягли того, чого хотіли. І хто б що не казав, а «Кривбас» ніколи не грав на відбій, не грав у позиційній обороні. Ми завжди прагнули атакувати і забивати, і в цьому компоненті багато що залежить від складу. Я задоволений, що в клубі мені довіряли, і я продовжив свою роботу. В останніх п’яти турах осінньої частини сезону нам вдалося набрати 12 очок і піти на зимову перерву на восьмій сходинці.
— Ви сказали про підтримку з боку президента клубу. А підтримку з боку гравців відчували?
— Сто відсотків! Вони завжди говорили: «Юрію Миколайовичу, не переживайте, ми виправимо ситуацію». Я їх теж розумію: їм хочеться, щоб було якомога краще, але не завжди буває саме так. Занадто багато помилок було в першому колі. Однак у другому команда стала схожа на таку, яку мені, як тренеру, хочеться бачити. Якщо ж цього літа ми її посилимо, то справді можна буде боротися за місце в першій п’ятірці.
Дуже розчарований втраченими очками у весняних матчах, у яких не повинні були цього робити. Якби ми їх не втратили, то впевнений, що п’яту сходинку могли посісти.
— Які ігри маєте на увазі?
— Поєдинки зі «Львовом», у якому зіграли 2:2, програші «Минаю» і «Чорноморцю» — 0:1 і 2:3. У третьому з них ми поступилися вдома абсолютно не по грі. По ходу зустрічі програвали 0:1, потім вели в рахунку 2:1, однак після цього хлопці не втримали перемогу. Але це вже історія...
— У скількох матчах чемпіонату очки було втрачено через низьку кваліфікацію чи упередженість суддів — не підраховували?
— Навіть і не хочу рахувати! Те, що з нами іноді робили арбітри, неприємно вразило. Мене навіть двічі вилучали. Утім, усе на їхній совісті. Зізнаюся: ще донедавна я сподівався і мріяв, що наші судді трохи змінилися і стали професійно ставитися до своїх обов’язків. Однак те, що я побачив, змусило неабияк розчаруватися. Але як би там не було, а «Кривбас» вистояв. Хочу висловити надію, що починаючи з сезону-2023/24 рівень суддівства в Україні стане набагато вищим.
В’ячеслав Кульчицький