Андрій Воробей: «Кращий гравець збірної України? Двох думок бути не може»

Колишній нападник «Шахтаря» та збірної України Андрій Воробей прокоментував червневі матчі «синьо-жовтих».

— Порівняно з грою проти Північної Македонії, Сергій Ребров зробив відразу чотири зміни у стартовому складі нашої збірної. Як проявили себе у цій зустрічі Конопля, Малиновський, Кривцов та Ванат?

— Ще до матчу Сергій Станіславович казав, що він проведе певну ротацію. Мудрик, як ми вже знаємо, зазнав ушкодження і не зміг грати. Вихід Коноплі був виправданий, адже Тимчик невдало зіграв у Скоп’є у першому таймі.

Поява Кривцова… Тренерський штаб бачив, у якій він формі, хоча йому довелося більше доби добиратися зі США до розташування збірної.

Рівень Малиновського ми знаємо. А ось вихід серед 11-ти футболістів старту Ваната здивував. Мені здається, що саме Артем Довбик мав краще себе проявити проти потужних мальтійських захисників. Але на захист Ваната хочу сказати, що він своєю якісною грою навесні заслужив право вийти в основному складі.

— Перейдемо до першого тайму. Чому після непоганих 15 хвилин матчу, потім гра нашої збірної просто розсипалася…

— Спочатку думав, що мальтійці поставлять автобус біля своїх воріт. Усі у світі футболу розуміли, хто фаворит у поєдинку Україна — Мальта. Але, на подив, у першому таймі гості не стали відсиджуватися біля своїх воріт і навіть пресингували наших хлопців біля штрафного майданчика Трубіна.

Мені, у першому таймі, гра збірної Мальти сподобалася. Ймовірно, наші футболісти не очікували такої спритності від суперників. Так, забій у дебюті матчу Ванат (після флангового прострілу та наступного удару) все могло завершитися розгромом. А гості мали свій гарний момент, коли помилився Матвієнко. Думаю, що перший тайм міг завершитись унічию. Рахунок 1:1 був би закономірним. І я б не казав, що збірна України має синдром першого тайму, про що багато хто нагадує. Це заслуга суперників.

— Чи не здається, що Микола Матвієнко, почувається не у своїй тарілці, граючи на місці лівого захисника? Аж надто багато помилок Микола зробив у збірній…

— Ми знаємо, що Матвієнко може якісно зіграти як у центрі захисту, так і на фланзі. За матчами з Німеччиною, Північною Македонією та Мальтою можемо зробити висновок, що Микола дуже втомився. Адже в Шахтарі він грає від свистка до свистка. Гадаю, що Матвієнко, як то кажуть, піднаївся. Видно, що він недоопрацьовує в обороні, а це завжди небезпечно. Його заміна напрошувалася, і Ребров його замінив у перерві. Виходом Миколенка необхідно було пересмикнути гру, щось у ній змінити.

— Про що ти подумав, коли Ярмоленко не реалізував пенальті у дебюті другого тайму?

— Ще до виконання одинадцятиметрового сказав, що треба, щоби бив Циганков. Віктор зараз у добрій емоційній та фізичній формі. Видно, що у Циганкова підйом у грі. Ясно, що Андрій Ярмоленко просто хотів вивести збірну України уперед. Не про рекорди та гонитву за Шевченка в реєстрі бомбардирів у збірній він думав. На правах капітана, досвідченого футболіста Андрій підійшов до точки.

Ярмоленко не забив, і я одразу подумав, що ми й далі мучитимемося з Мальтою. Все одно, віра у підсумкову перемогу у нас усіх була, але треба забивати голи.

— Чи правильно було призначено другий пенальті у ворота Мальти?

— Контакт Ярмоленка та захисника гостей був. Видно, що Ярмоленко рано розпочав падіння у штрафному майданчику, але суперник Андрія ногу не прибрав, і був мінімальний контакт. На грі працювала система VAR. Там досвідчені судді, і вони всі побачили. Це не 100% пенальті, але він був. Знаю, що мальтійці висловлювали невдоволення призначенням цього одинадцятиметрового удару. Якщо порівнювати з першим пенальті, там було більше підстав його призначити.

— Андрію, якщо подивитися на статистичні показники, то збірна України за всіма ключовими параметрами перевершила Мальту. Удари — 16:3, володіння м’ячем — 62% на 38% тощо. Але на футбольному полі все було важко. Чому?

— Думаю, що підсумковий результат, а саме перемога нашої збірної не викликає питань. Але ці цифри — підсумок гри наших хлопців у другому таймі. Будемо відвертими — гра у першому таймі, у виконанні наших футболістів, не була гарною. Було видно, що суперники втомилися після перерви. А ми ж за рахунок майстерності здобули перемогу. Україна додавила збірну Мальти.

— Як оціниш гру новачка збірної Владислава Ваната. А також його жорстке зіткнення з голкіпером суперника, після чого його замінили та відправили на обстеження до клініки?

— Владу лише 21 рік. Зрозумілі його емоції, адже він уперше вийшов у основному складі нашої головної команди. Він молодець, видно його старання. Ванат переживав, йому хотілося забити гол. Гадаю, все попереду. У «Динамо» Влад провів добрий сезон. Мені сподобалося, що він відгукувався на кожен простріл, на кожну передачу. А епізод із воротарем гостей? Не думаю, що з боку нашого форварда це було спеціально. Ванат не встиг усунути ногу, такі зіткнення бувають. Безумовно, спеціально бити голкіпера не можна.

— Хто для тебе найкращий гравець у складі нашої збірної?

— Тут не може бути двох думок. Віктор Циганков постійно загострював гру та діяв на користь команди.

— За 12 днів, які Сергій Ребров тренує нашу збірну, він вичавив максимум?

— Вважаю, що так. У Сергія Станіславовича мало часу. Важко щось награти, вигадати тактичні заняття. Зараз у відборі на чемпіонат Європи важливий результат. Шість очок збірна України набрала. Тепер у нашого тренерського штабу буде час улітку все проаналізувати. Та й футболісти після важкого сезону відпочивають. Звісно, важливо провести правильний аналіз цих трьох ігор, які збірна України провела у червні. Мине час, і ніхто не згадає, яку гру наші футболісти показали у Скоп’є та Трнаві. Але результат залишиться назавжди.

— 9 вересня українці проведуть наступний домашній матч, цього разу проти Англії, а 12 вересня в Мілані на нас чекає гостьовий поєдинок проти Італії. У цьому протистоянні все для нас і вирішиться?

— Безперечно, на всіх шанувальників футболу чекають дуже цікаві та важливі матчі. На Англію та Італію легше налаштуватися. Ігри з такими серйозними противниками усі чекають із натхненням. Англійці, на мій погляд, уже не опустяться нижче за друге місце в нашій групі. На Євро-2024 ми їх побачимо. Нас більше хвилює гра на «Сан-Сіро». У лобовій зустрічі з Італією програвати не можна. Ми всі очікуємо на повернення до ладу Олександра Зінченка та Романа Яремчука. Гадаю, роль Зінченка у нашій збірній велика. А раптом, до осені у добрій формі будуть ті самі Кочергін та Русин. Ми та їх побачимо у збірній. Подивимося, час ще є до цих найважливіших матчів.