Футбол став складовою київського життя на початку ХХ століття. А сьомого жовтня 1911 року представники «Спортивно-Гімнастичного Гуртка при Політехнічному Інституті» та «Німецького Гімнастичного товариства» провели установчі збори Київської Футбольної Ліги — найвищого органу міського футболу.
Того ж 1911 року в Києві було проведено прем’єрну першість міста, яка стартувала 14-го жовтня. Чемпіонські лаври здобула команда «Політехніків».
Міські змагання набували популярності, що вимагало і збільшення кількості арбітрів. Цілком логічно сприймалося виникнення в 1913 році Київської колегії футбольних суддів — однієї з перших у Російській імперії.
Формальним приводом стало проведення в Києві Першої Руської Олімпіади, яка, своєю чергою, вписалася в коло заходів промислової виставки 1913 року. Символічно, що центральні павільйони виставки розташовувалися на місці нинішнього НСК «Олімпійський».
Змагання ж Олімпіади проводилися на «Спортивному полі» — першій подібній арені Києва, щойно відкритій на Лук’янівці.
Як повідомлялося в газеті «Киевлянин», 17 червня на засіданні «Олімпійського комітету» вирішили сформувати особливі комісії, члени яких повинні були уніфікувати правила змагань для кожного виду спортивної програми і розпланувати принципи роботи суддів.
Першого серпня на об’єднаному засіданні всіх суддівських комісій кожен з арбітрів отримав спеціальний знак Олімпіади «для безперешкодного входу на змагання».
Отже, футбольні арбітри Києва об’єдналися під егідою профільної комісії саме напередодні Олімпіади. Відповідно, дату 1 серпня прийнято вважати днем створення Київської колегії суддів з футболу.
За понад століття свого існування столиця підготувала чималу кількість рефері, які посідали значні позиції не лише в українському, а й у міжнародному футболі. Це 32 арбітри та асистенти арбітра ФІФА, 16 суддів Всесоюзної категорії СРСР, 52 арбітри Республіканської категорії СРСР і 81 арбітр Національної категорії України.
Біля витоків київського суддівства стояли такі постаті, як Микола Тананаєв, Самуїл Хавчин, Володимир Блях, Іван Космачов, Лев Чорнобильський, Семен Хейфец, Михайло Ходак, Леонід Арановський.
Арбітражем займалися відомі в минулому футболісти — Микола Балакін, Георгій Пономарьов, Олег Лаєвський, Борис Липський, Борис Гришин, Павло Віньковатов та інші. Звання заслужених тренерів Союзу мають арбітри Михайло Корсунський і Віталій Кулібабенко.
Вагомий внесок у становлення суддівського корпусу зробили Микола Кривченя, Олександр Цаповецький, Борис Шмигельський, Костянтин Вихров, Ігор Качар, Борис Швецов, Василь Рибалов, Олександр Мугурдумов, Микола Кірсанов, Володимир Гринберг, Олександр Балакін, Ігор Вертоградов та ін.
Київський футбольний арбітраж — це, зокрема, традиції та спадкоємність. У тому числі й на рівні династій. Справді унікальним явищем спортивного світу є сім’ї Балакіних і Арановських, представники яких судять футбольні поєдинки найвищого рівня ось уже в третьому поколінні!
На зорі футбольної Незалежності Київ був представлений на елітному рівні кількома знаковими іменами. Це і Сергій Татулян, який першим в Україні провів 100 матчів у Вищій лізі та тричі здобував титул найкращого рефері країни. І Вадим Шевченко, який першим з українських арбітрів отримав звання «Арбітр ФІФА», і Анатолій Арановський, Анатолій Попов, Ігор Ярменчук, Олександр Литвиненко, Олександр Козаченко, Анатолій Куцев.
Заслуженого авторитету у вітчизняному футболі здобули Ігор Іщенко (також триразовий володар символічного «Золотого свистка»), Олег Деревинський, Сергій Шебек, Олександр Шамич (чинний голова Колегії), Сергій Соботюк, Сергій Дзюба, Тетяна Асєєва, Наталя Рачинська та інші.
Наразі Колегія футбольних арбітрів та спостерігачів м. Києва — потужний ефективний механізм. Києва — потужний ефективний механізм, який налічує понад 700 членів, 250 з яких — діючі арбітри. Колективний член Асоціації футболу м. Києва — єдиний в Україні подібний механізм. Києва — єдиний в Україні подібний департамент, зареєстрований у державних структурах як громадська організація зі своїм рахунком.
На сезон 2022−2023 років у складі Колегії було зареєстровано 1 арбітра та 1 асистента ФІФА, 4 арбітрів і 6 асистентів Прем’єр-ліги України, 5 арбітрів і 7 асистентів першої ліги, 2 арбітрів і 6 асистентів другої ліги та першості прем’єр-ліги U-19. Спостерігачами футбольних матчів у всеукраїнських змаганнях працювали 14 представників київської футбольної феміди. Ми пишаємося тим, що, порівняно з іншими регіонами України, столицю представляв найчисельніший склад арбітрів і спостерігачів.
Протягом останнього футбольного сезону, позначеного війною з рашизмом, представники Колегії працювали на більш ніж 6000 матчах чемпіонату, першостей і кубків Києва, різноманітних турнірах під егідою Федерації футболу міста. Києва.
При Колегії працює унікальний, створений 2005 року, Центр підготовки футбольних арбітрів імені Миколи Балакіна, першого арбітра Міжнародної категорії з України. Заклад почав працювати задовго до відкриття Національної школи футбольних арбітрів, що дає киянам право вважатися піонерами організованого навчання та підготовки футбольних арбітрів.
На сьогодні Центр підготував понад 500 випускників. Це не лише кияни, не лише представники інших регіонів, а й громадяни США, Ізраїлю, Словаччини та Польщі. Серед вихованців Центру — арбітри та асистенти рефері ФІФА, арбітри та асистенти Прем’єр-ліги України, першої та другої ліг Професійної ліги нашої держави.
Олексій КАЗАНОВ
Зрение конечно падает, но почему Менделеев так похудел, что на Ленина похож? :)))