Журналіст: «Центр захисту «Динамо» — це тотальна небезпека»

Коментатор Setanta Sports і журналіст Ігор Бойко поділився думками про старт київського «Динамо» у чемпіонаті України.

«Динамо» — це найкраща тема для футбольного смолток. Але хвалити його ні в якому разі не можна, немов зраджуєш свої ідеали. (Ні, ну Зеленський молодец, але ж Татаров…)

Гарно про «Динамо» можна говорити лише у двох контекстах: яке воно сильне було раніше та яке воно сильне могло б бути. І тому зараз, коли «Динамо» виграло другий матч поспіль на старті сезону, все одно потрібно шукати негатив: слабкі суперники, помилки арбітрів та просто пощастило. Що можна хороше говорити про «Динамо», ви взагалі бачили їхній центр захисту?

Дійсно як в захисті загалом, так і в персонально в центрі оборони команда грає погано. Є запитання по цим іграм й до Бущана, котрий мав би своїм досвідом допомагати молодим знервованим захисникам, і до флангів, бо Тимчик та Дубінчак не такі охочі та, головне, не такі навчені до гри назад, ніж вперед.

Але центр захисту — це прямо тотальна небезпека. Будь-яка передача вперед, будь-яка передача до штрафного майданчика — це потенційно гострий момент. Робота захисника складається з двох пунктів: ось м’яч, який потрібно вибити; ось суперник, якому не можна дозволити пробити. Дуже складно, коли обидва центральні захисники не можуть впоратися з цим.

Хіба дивно, що «Оболонь» атакувала в цьому матчі? Як тут не атакувати та не тиснути. У той же час проблеми в захисті «Динамо» змушують команду більше думати про атаку. Перемог 1:0 не буду, переваги в один м’яч завжди замало. Ще напередодні початку сезону було це магічне запитання: чи зможе «Динамо» забивати більше, ніж пропускає. Поки що все виходить. Ярмоленко не є головною зіркою цієї команди, але він є важливою частиною. У нього, можливо, вже немає якостей, аби вирішувати все самотужки (хоча восени буде краще помітно), але є точно є клас допомагати команді. Буяльський увімкнув плеймекера, бо й без нього є кому забивати, Шапаренко додає цікавих рішень, розвантажений Сидорчук знаходить партнерів поміж лініями.

Що й говорити про Ваната, котрий ледь не перший нападник «Динамо», який дивиться на ворота з часів Брауна Ідеє. Цікаво, що в інтерв’ю Ванат називав нігерійця тим гравцем, за яким він особливо слідкував. Хоча сам він нагадує більше Ісмаеля Бангура через таку ж нахабність та непередбачуваність в діях.

«Динамо» дуже яскраво та якісно грає в атаці. Якщо немає ким захищатися, то що залишається робити? З такою потужною групою гравців попереду можна спокійно думати про залучення до першої команди та спокійний поступовий розвиток Бражка та Волошина, котрі опинилися в дуже зручних умовах та мають набути впевненості. Ніхто ж не може бути по-ванатівські впевненим в собі.

Утім далі вже Ліга конференцій, а тому буде складніше. І центральні захисники конче необхідні. В «Динамо» їх шукають, але Мірча Луческу довіряє тільки своєму оку. Хоча після декількох останніх історій (Антюх, Рамадані) важко говорити, що його очі точні.

Хоча пишу про матч на наступний день, та треба поспішати! Можливо, це останній випадок в сезоні, коли є шанс говорити про «Динамо» гарні речі», — написав Бойко у Телеграмі.