Іван Яремчук: «Жах, повний провал»

Колишній півзахисник київського «Динамо» Іван Яремчук поділився своїми враженнями від першого матчу 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи між празькою «Славією» і «Дніпром-1» (3:0).

— Я був учора на цьому матчі. Насамперед хочу сказати: хіба можна так грати?! Усі, хто дивився цю гру, включно навіть з тими, хто не розуміється на футболі, прекрасно бачили, що відбувалося на полі. За весь перший тайм дніпряни дійшли до воріт «Славії» лише один або два рази! Хіба може таке бути у футболі з командою, яка виступає в єврокубках?! А в другому таймі, коли більшу його частину «Дніпро-1» грав у більшості, а суперник у меншості, малюнок гри був таким самим. У дніпрян не було ні моментів, ні ударів із середньої та дальньої дистанцій, ні флангових проходів, ні прострілів! Гра здебільшого проходила в середній частині та на половині поля «Дніпра-1». Таке враження, ніби «Славія» взагалі грала без своїх воріт.

Ніхто з дніпрян не міг узяти гру на себе, щоб одного з гравців суперника обіграти, отримати простір, а потім щось продуктивне зробити з м’ячем. Ось, скажімо, як грає Мессі. Він бере м’яч, атакує на швидкості, обігруючи одного чи кількох чужих гравців, а потім бачить, кому з партнерів і як саме передачу віддати. І видає паси, що тільки забивай! Де це в «Дніпрі-1»? Я думав, що чехам із нашого боку буде хоч якийсь опір, нав’язування боротьби, але де там! Індивідуально дніпряни поступалися супернику в усьому — у швидкості, у техніці, в ігровому мисленні.

Я під час матчу якраз сидів на трибуні біля воріт нашої команди і бачив, як лівий захисник Кравець за тайм лише один раз торкнувся м’яча. Як таке може бути у футболі?! У нас центральний захисник отримує м’яч і починає перепасовуватися то з воротарем, то з правим захисником. І це при тому, що в його зоні на відстані 20−30 метрів нікого немає! У такій ситуації бери собі м’яч і на швидкості сміливо йди в бік того гравця, який тримає Кравця, — і за рахунок його обіграйся або пас дай. Насправді ж усе виглядало по-іншому: інертно, вальяжно — так, наче це «Дніпро-1» 3:0 чи 4:0 виграє. Не було жодної гостроти, було чимало втрат, а м’яч подекуди відскакував від того чи іншого нашого гравця, наче від дерева. М’яч не тримався, два-три паси — і втрата. А коли кудись закидалися довгі передачі, то не було зрозуміло, кому вони адресовані.

У середині поля якось був момент, коли нападнику «Дніпра-1» дали пас — то його захисник «Славії» «на одній нозі» обігнав, забрав м’яч — та й усе! Який сенс тому нападнику робити передачу, якщо в нього немає швидкості? Ніколи не думав, що «Дніпро-1» може грати так бездарно. Сидячи на трибуні зі своїми знайомими, ми навіть жартували: мовляв, потрібно, мабуть, арбітру ще двох гравців «Славії» видалити з поля, щоб вирівняти гру. А якщо серйозно, то це жах. Повний провал. Так грати не можна.

В’ячеслав Кульчицький