Багаторічний скаут донецького «Шахтаря» Олексій Чередник розповів про роботу зарубіжних фахівців, які очолювали селекційний відділ «гірників».
«Спочатку приїхав голландець Ян Штрейєр. Класний мужик, обожнюю його. Він приїхав, подивився і сказав: „Хлопці, працюйте, ви без мене тут усе знаєте“. Ну і не заважав нам. Потім він пішов, і селекційну службу очолив відомий португальський фахівець — Луїш Гонсалвеш.
Почалися невеликі проблеми. Скажімо так, розбіжності в селекційній роботі. Але, загалом, нічого, нормально. Привезли Фернандіньо, Вілліана, Ілсіньо, Дугласа Косту, Тейшейру... Загалом, зібрали прекрасну команду.
Але потім він іде в „Порту“ і приходить Жозе Боту — аферист, який розвалив усе. Прибрав одного, іншого, третього. Сергія Ателькіна хотів звільнити, але його відстояли. Я думаю, через це в Сергія виникли проблеми з серцем. Він такого удару не пережив. Мене Боту теж відсунув, але я без образи про це кажу. Така справа, у кожного своє бачення. А потім почалася війна — і все», — сказав Чередник.
Только не все то золото, что подорожало...
Лучшие образцы настоящей селекции в далеком и очень далеком прошлом: вырастить команду высокого класса можно лишь традиционным способом - по росточку, не пытаясь вытягивать их из почвы до срока созревания.
Работа селекционной службы Шахтера за те периоды не может служить ориентиром: у кого еще были такие средства на столь дорогостоящих игроков? А вторая иллюзия заключается в том, что играли они в чемпионате дворовых и колхозных команд, да еще и в тепличных условиях.
Мхітарян - 5,85 млн €
Фернандіньо - 7,80 млн €
Віліан - 14,00 млн €
Тейшейра - 6,00 млн €
Не скажу, что купили за копейки. Другой вопрос, что нужно было рискнуть, и потратить такие суммы. Но, ведь можно вспомнить и такие трансферы: Бернард, Нери Кастильо, Марсело Морено, Алан Патрик и т.д.
вже не дивуюсь, що побільшало на сайті різних "кротячих висерів"