Іван Гецко: «Цю збірну Англії можна було перемагати»

Колишній форвард збірної України Іван Гецко розповів Команді1, що завадило збірній України обіграти Англію у матчі відбору до Євро-2024.

— Поєдинок у Вроцлаві залишив подвійне враження. З одного боку, в першому таймі українська збірна виглядала збалансованою, коли кожен чітко знав свою роль. Звичайно, додаткові бонуси були за імпровізацію на користь колективу. Без сумніву, додав упевненості й наснаги гол забитий Зінченком після багатоходової комбінації. Так і кортіло вигукнути: можемо, коли хочемо. Проте, на жаль, це хотіння було якимось вибірковим. Варто було пропустити необов’язковий м’яч в роздягальню, як після перерви номінальних господарів було важко впізнати…

— Невже груба позиційна помилка Миколенка, яка допомогла Вокеру забити, так подіяла негативно на наших хлопців?

— Складно дати вичерпну відповідь, хоча помилка Миколенка, дійсно, з тих, що вибиває з колії. Та головне, що цей гол додав упевненості вже англійцям, змусив їх діяти інтенсивніше… Добре, що на висоті був Бущан, хоча в епізоді з пропущеним м’ячем він міг зіграти надійніше. Проте, якщо відверто, то я чекав від британців більшого.

— Що ви маєте на увазі?

— В останні роки збірна Англії відзначалася потужністю, максимальною самовіддачею, з лещат її пресингу складно було викарабкатися… Учора британці свого потенціалу не продемонстрували. Тут дві причини, або наші не дозволили, або суперник дещо недооцінив українців. Зрештою, й комфортне турнірне становище дозволяло гостям грати на нічию. Мені здається, що в цієї збірної Англії у Вроцлаві можна було вигравати, проте для цього треба було значно більше наступати…

— Мабуть, саме з цієї причини у вас залишилися негативні враження про другий тайм?

— Звичайно, а хіба може бути інакше, коли всі наші гравці були заточені на те, аби тільки не пропустити. Переважно, така пасивна тактика завжди карається, але британцям на заваді став Бущан. Втім, й захист більше грубо не помилявся.

— Знову залишили поле без свого голу нападники Яремчук та Довбик, який його замінив…

— Це гравці, які не спроможні щось створити самотужки, їм потрібна допомога партнерів. Вони вчора перебували на головному пайку, бо всі були зосереджені тільки на обороні. До того ж, переходити великими силами в наступ нашим перешкоджав пресинг англійців.

— Але ж в збірній України не бракує швидкісних футболістів, чого вартий тільки один Мудрик… Може варто було взяти на озброєння рваний темп, мобільність крайніх захисників?

— Повторюю, як на мене, все зводилось до того,щоб зберегти нічийний рахунок.

— Уже вкотре Мудрик лише епізодично включався в гру…

— Він з тих футболістів, яким конче потрібна ігрова практика, що додає впевненості. В Челсі її в Михайла немає. Це негативно позначається на діях Мудрика, ось і вчора він загостреннями не запам’ятався.

До речі, мені сподобалося, що на Сергія Реброва не тисне авторитет підопічних. На поле виходять лише ті, що готові на всі сто відсотків.

— Можливо, саме ось ця згуртованість, бажання зіграти через не можу й допомогли у Вроцлаві не програти європейській топ-збірній…

— Згоден. За це треба хлопцям віддати належне. Тепер головне, як слід відновитися і 12 вересня не повернутися додому з Мілана з порожнім багажем. Вагомість цього матчу ще більше зросла після неочікуваної втрати очок італійцями у вчорашньому поєдинку з Північною Македонією.

Василь MИХАЙЛОВ