Йожеф Сабо: «Те, що зробив Караваєв перед фінальним свистком, ніхто з молодих гравців не зробив би»

Колишній головний тренер київського «Динамо» і збірної України Йожеф Сабо поділився своїми враженнями від матчу відбіркового циклу Євро-2024 Україна — Північна Македонія (2:0), який відбувся вчора в Празі.

— У перші тридцять хвилин поєдинку наші футболісти грали добре, — сказав Йожеф Йожефович. — Навіть дуже добре. Вони і перевагою володіли, і м’яч забили, і ще були моменти для взяття воріт. А от потім як відрізало. Північно-македонці після цього мали три виходи на нашу «рамку» — і якби не Трубін, то я навіть не знаю, чим би все в підсумку закінчилося.

Наш голкіпер — молодець, просто молодець! Другий тайм виявився схожим з останньою п’ятнадцятихвилинкою першого: він розпочався з чергового виходу сам на сам із Трубіним. І добре, що він відбив м’яч ногою, коли гравець збірної Північної Македонії з правого боку загрожував воротам. Після цього наша збірна тільки захищалася, граючи на контратаках. Однак у неї нічого не виходило, хіба що було один-два моменти. А ось біля воріт збірної України було небезпечно, і не раз.

Хотів би сказати про гру в обороні. Зокрема, про центрального захисника Матвієнка. Він не відбирає м’яч. Та й крім нього, дуже багато наших гравців не відбирають. Крім Степаненка, я не бачу нікого в середній ланці, хто міг би цим компонентом уміло володіти. Миколенко відбирає, Конопля, Забарний — і все. Більше нікому відбирати. Сєвєромакедонці часто під час своїх атак прямо заходили в наш штрафний і немов отримували подарунок: на, забивай! Та не можна так грати в обороні, це ненормально! Треба вміти відбирати м’яч.

А щодо атаки ось що скажу. Вийшов замість Довбика на заміну Яремчук. Та він ніякий! Він толком ніде не грає, переходячи з команди в команду. Запросив його Сергій Ребров у збірну, але він не вражає. Просто ніякий. Фактура у хлопця атлетична, але так, як його колега по амплуа Довбик, грати він не може. Той уміє закрити м’яч корпусом, уміло ним розпорядитися, за першої нагоди пробити. А в Яремчука раз у раз м’яч суперники забирають. Варто було цьому нападнику опуститися нижче, як адресовану йому передачу одразу ж втрачає. Так бути не повинно.

— У нашому футболі вже давно існує гострий дефіцит на форвардів...

— У тому-то й річ. Треба ж із м’ячем щось уміти робити. Ось узяти хоча б того ж Довбика. Як я вже сказав, він уміє зіграти корпусом, і якщо комусь із партнерів потрібно допомогти, це хлопець робить. У празькому матчі поки в нього були сили, то в першому таймі й частково другому Довбик мав непоганий вигляд. А потім його замінили.

— Як ви думаєте, гру Михайла Мудрика можна оцінити більше зі знаком «плюс» чи «мінус»?

— Думаю, що все ж таки зі знаком «плюс». Хоча він дуже багато тримає м’яч, намагаючись брати гру на себе. Михайла необхідно вчити, що не завжди потрібно одному йти відразу на кількох захисників. Особливо коли вони підтягуються під нього в кількості трьох-чотирьох осіб. У такому разі потрібно загострити ситуацію за рахунок передачі, після чого відкритися й отримати м’яч у відповідь. Так було і в сьогоднішньому матчі. Коли був у Мудрика простір, то він біг і біг, загострюючи ситуацію. А потім його почали страхувати по два-три гравці збірної Північної Македонії, і Михайло змістився в середину. Хоче вдарити, а не виходить. Утім, у старанні йому не відмовиш.

— Сьогоднішню гру воротаря Анатолія Трубіна можна назвати близькою до бездоганної?

— Він у сьогоднішньому матчі був найкращий! З усіх у нашому складі. Поза всякими сумнівами, саме Трубіну потрібно дати це звання. Він — молодець. Якби не Трубін, то я навіть не знаю, що б інший воротар робив. По його воротах били і в першому таймі, і в другому, проте так і не забили.

— Кого, на вашу думку, сьогодні не вистачало в нашій збірній?

— Ярмоленка. Як лідера і гравця, здатного контролювати м’яч і грати в пас. Шкода, що він не зміг взяти участь у празькому матчі. Не завадив би і Циганков, який міг би відіграти один тайм. Адже сьогодні було важко всім, і це було помітно. Коли оператори телетрансляції показували наших захисників, було видно, що вони ледве дихають.

— У поєдинку з північномакедонцями у всій красі проявив свій досвід Олександр Караваєв, який грав на позиції лівого півзахисника...

— Те, що він зробив перед самим фінальним свистком, будь-хто з молодих гравців не зробив би. Ось що значить великий досвід. Караваєв уміло проскочив суперника, який намагався зіграти в підкаті, підняв голову, подивився, що і як, і, побачивши, що воротар Північної Македонії вийшов метрів на 15−16 із «рамки», відразу ж пробив. Зробив він це здорово, що й казати! Після цього питання про переможця матчу було знято. Я вітаю Сергія Реброва з успіхом і бажаю удачі в наступному поєдинку з Мальтою. Ось тільки із захистом обов’язково потрібно щось робити.

В’ячеслав Кульчицький