Екс-півзахисник збірної України Ярослав Хома поділився із Командою1 враженнями про протистояння в столиці Чехії.
— Мені сподобався поєдинок, який тримав у напрузі фактично до фінального свистка. Відчувалося, що суперники налаштовані, не шкодували себе в єдиноборствах, діяли з відкритим забралом, тому й гольових моментів було вдосталь…
— Стартовий склад української збірної був очікуваний?
— Так, бо головний тренер Сергій Ребров уже визначився з тими виконавцями, на яких розраховує в цьому відбірному циклі. Єдина невизначеність — хто замінить на правому фланзі півзахисту травмованого Ярмоленка. Випереджаючи події, слід визнати, що відсутність Андрія та Циганкова, який також не міг допомогти через пошкодження, відчувалася. А в Празі вибір було зупинено на Зубкову — гравцеві мобільному і більш агресивному, ніж його конкуренти на цю позицію, Малиновський та Караваєв.
— Якщо Ребров уже визначився з основною обоймою гравців, то й тактичне шикування було очікуваним?
— Звісно. Наші розпочинали за схемою 4-2-3-1, яка трансформувалася на чужій половині поля в 4-3-3. Жодних сюрпризів. Така ж ситуація була в гостей. Проте, як не дивно, суперники витратили чимало часу на розвідку, і до швидкого голу справа не дійшла.
— І все ж, у середині першого тайму номінальні господарі вийшли вперед, коли після удару Судакова союзником став рикошет…
— На той час завдяки більш збалансованим діям українці вже диктували умови, і гол, як кажуть, назрівав. А те, що допоміг рикошет, так це у футболі — звичне явище.
— Мабуть, саме автор гола був найкращим у нашій збірній у першому таймі?
— Ні, мені більше запам’ятався Мудрик. Він часто брав гру на себе й награв на гол, але, на жаль, діяв надто прямолінійно, коли опинявся на ударній позиції. Також відзначу Трубіна, який був на висоті в кількох епізодах.
— Характер гри збірної України після перерви змінився?
— Як на мене, на початку другого тайму хлопці вирішили діяти по рахунку й надто глибоко відходили. Реброву навіть довелося з технічної зони вимагати від них зустрічати балканців більш високо. Проте навіть у цей відрізок відчувалося, що гра під нашим контролем. Ну й вишенька на торті: гол Караваєва в компенсований час, який закріпив перемогу українців. Якщо відверто, то це був вищий пілотаж. Олександр потішив неабиякою виконавською майстерністю.
— Тоді насамкінець, загальні враження про поєдинок…
— Наші награли на перемогу. Сподобалося, що суперники були дуже мотивовані. Тішить, що з наших ніхто не випадав з ансамблю. Дещо здивував хіба що чималий брак у передачах Зінченка. Звичайно, прикро, що знову пішли з поля без свого гола нападники — Довбик та Яремчук, котрий його замінив. Хоча гольові моменти в них були. Залишається сподіватися, що в наступних матчах із прицілом уже все буде гаразд. Як на мене, запорукою сьогоднішнього успіху все ж були доволі висока ігрова дисципліна та фізична готовність. Тепер кортить побажати хлопцям як слід відновитися та здобути звитягу в наступному іспиті на Мальті. Бо без неї знівелюється значення празької вікторії.
Василь МИХАЙЛОВ