Назар Волошин: «Відчував, що заб’ю, але не думав, що двічі»

Автор двох забитих м’ячів у ворота харківського «Металіста 1925» півзахисник Назар Волошин після матчу поділився враженнями від поєдинку та перемоги з рахунком 4:2.

— Чи вплинула повітряна тривога, через яку початок поєдинку затримався на 15 хвилин, на підготовку до гри?

— Ні, не думаю. Ми просто трохи швидше почали розминатися.

— Чи вилучення у складі суперника полегшило вам завдання перемогти?

— Звісно, завжди легше грати, коли суперників менше на полі. Як на мене, вилучення внаслідок двох попереджень було справедливим — суперник зіграв жорстко проти наших футболістів.

— Чи очікували, що харків’яни заб’ють, граючи у меншості?

— Цього постійно варто очікувати. Не можу сказати, що ми розслабилися, просто були моменти, коли ми «провалилися». У моменті з першим пропущеним м’ячем я не добіг, в епізоді з другим — вийшло, що гравець вийшов віч-на-віч із воротарем, обіграв його та зміг завдати удару.

— Що відчуваєте, зробивши дубль у матчі з «Металістом 1925»?

— Забити два м’ячі за мою рідну команду на такому стадіоні було дуже важливо і для мене, і для команди. Добре, що перемогли сьогодні. Це мій перший дубль на такому рівні.

— Чи було у вас до матчу відчуття, що вдасться відзначитися, та ще й не один раз?

— Відчував, що заб’ю, але, чесно кажучи, не думав що двічі.

— Розкажіть, як саме вам вдалося це зробити?

— Це були награні на тренуваннях комбінації. Спочатку Буяльський віддав мені класну передачу в зону, я вибіг сам на сам із воротарем та пробив у ближній кут. А у другому епізоді воротар відбив удар Шапаренка, а я вже зіграв на добиванні.

— У моменті з першим голом чи у вас було достатньо часу, щоб подумати, куди бити?

— Ні, напрямок удару придумав вже находу. Побачив, що воротар не надто щільно перекривав ближні кут, тому вдарив саме туди.

— Мабуть, тренери залишилися задоволеними реалізацією, але гра у захисті не сподобалася?

— Так, будемо працювати над обороною, щоб не пропускати голи.

— Сьогодні ви грали справа, до цього — зліва, де вам подобається більше?

— Насправді, мені все одно, де тренер поставить, там і буду грати.

— Як вам працювати з новим головним тренером?

— Дуже добре. Олександр Володимирович багато спілкується з гравцями, багато підказує, словом, все чудово.

— У минулому турі вам не вдалося в Ужгороді зіграти із «Минаєм», що відчуваєте з приводу цього?

— Розчарування, адже ми витратили три дні на дорогу, а у підсумку не змогли зіграти. Дуже хотіли, щоб матч відбувся, але на стадіоні не було освітлення, тож не вийшло.

— Через це на підготовку до поєдинку з «Металістом 1925» часу було більше?

— Мабуть, так. Втім, ми завжди швидко відновлюємося, тому були готові грати.

— Зважаючи на перший дубль, «Металіст 1925» буде для вас особливою командою?

— Для нас кожна команда особлива, а кожна гра — важлива. Ми маємо перемагати, заробляти очки.

— Команда здобула третю перемогу поспіль, покращила своє становище у турнірній таблиці, чи означає це, що психологічний стан у гравців теж покращився?

— Так, морально стало легше, перемоги надихають на нові перемоги та на працю з ще більшим бажанням.

— До завершення першої частини сезону залишився один матч, як можете оцінити цей проміжок?

— Мабуть, добре, але потрібно ще перемогти в останньому матчі, щоб піти у відпустку з хорошим настроєм.

— Яких суперників можете назвати «зручними» для «Динамо»? Чи «Металіст 1925» входить до їх числа?

— Мабуть, так, враховуючи, скільки м’ячів ми їм забили.