Юрій Вірт: «В Порту у ворота «Шахтаря» залетіло все, що не забили «Барселона» і «Динамо»

Відомий український тренер і колишній воротар Юрій Вірт поділився враженнями від гри «Шахтаря» проти «Порту» в заключному, шостому, турі групового етапу Ліги чемпіонів.

— Гра мені дуже сподобалась. Певен, що і усім вболівальникам теж, особливо нейтральним. Як такий голепад може не подобатися? Проте такий результат точно не сподобався тренеру «Шахтаря» Маріно Пушичу, бо пропустити п’ять м’ячів — то забагато. Вчора, що в «Шахтаря», що в «Порту» атака зіграла набагато краще за захист. Однак, знаєте, я б «Шахтар» сильно не критикував. Грали проти дійсно класної, сильної команди. Грали на її полі. Мали певний психологічний тиск, бо розуміли важливість результату. Та не зганьбились. Бились достойно і забили Порту три голи. Їм три навіть «Барселона» не забивала. Це дорогого коштує. Так, питання до оборони є. Зіграли не найкращим чином. Але, все справедливо. Рахунок за грою, як-то кажуть.

— Як на мене, однією з ключових подій стала заміна Ярослава Ракицького на Кевіна Келсі. Пушич пішов у ва-банк і ставка не зіграла.

— Те, що Пушич пішов у ва-банк, згодний. Що було вже втрачати? На той момент рахунок був 3:1 на користь «Порту». Маріно спробував перевернути гру, але не вийшло. Тому, заміна не фатальна. Тут не погоджуюсь. Але, якщо ви натякаєте на те, що з Ракицьким у центрі не було б п’яти голів, то, можливо є в цьому раціональне зерно.

— Що скажете про гру Валерія Бондаря? Не хотілося б його критикувати, але дозволю собі назвати саме його найгіршим гравцем матчу проти Порту, бо, як мінімум, перший гол, на його совісті.

— Проти «Порту» «Шахтар» зіграв найслабшу свою гру з моменту приходу Маріно Пушича. Залетіло все, що летіло. Все, що не забили гравці «Барселони», «Антверпена» і київського «Динамо». Увесь захист зіграв, м’яко кажучи, слабко. Критикувати персонально Бондаря не хотілося б. Гіоргі Гочолейшвілі, наприклад, теж був не у вогні. І Микола Матвієнко, і Дмитро Різник не виручав на останньому рубежі. Командна гра «Шахтаря» в обороні у Порту дала збій. На жаль, так буває.

— Кого за підсумками гри на «Ештадіу ду Драгау» можна назвати кротом матчу чи левом, як прийнято назвати найкращим після матчів нашої національної збірної?

— Добре проявив себе Данило Сікан. Забив, загострював, нагнітав, «кошмарив» інколи захист «Порту». Добру гру показав. Але й Олександр Зубков та Тарас Степаненко, як на мене, теж відіграли на високому рівні і питань до них не має бути.

— Що скажете про Георгія Судакова? Ймовірно, якщо вірити Фабріціо Романо й іншим авторитетним і не дуже інсайдерам, то це був останній для нього матч в помаранчево-чорній футболці.

— Я розумію, до чого ви хилите. Хотілося б, щоб це був дійсно останній матч для Судакова за «Шахтар» і в зимове трансферне вікно він перейшов до «Ювентуса». З часів Олександра Заварова ніхто з українців не грав «Юве». Це клуб дуже високого рівня, що й говорити. Найкраща команда Італії — з огляду на кількість трофеїв, так точно. Судаков своєю грою, наполегливістю, працьовитість, тим як він зріс за останні кілька років, заслужив на те, щоб грати в одному з провідних чемпіонатів Європи. Буде це італійська Серія А і «Ювентус» чи якість інший топовий клуб з Європи, то поживемо — побачимо.

— Судаков далеко не гренадер, тому Серія А, вважаю, буде для нього краще за, припустимо англійську прем’єр-ліги. Той же Михайло Мудрик мучиться в АПЛ і вже скоро рік мине, а він ніяк не заграє…

— В чомусь ви праві. Але, наприклад Віталій Миколенко теж не має видатних антропометричних даних, але он як грає останнім часом за «Евертон». Шикарну гру демонструє і часто саме його визнають гравцем того чи іншого матчу. Проти «Челсі» він же був найкращим, якщо не помиляюсь?

— Ні. Не помиляєтесь, саме Віталій і був визнаний MVP. Юрію Миколайовичу, гра проти «Порту» стала певним рубежем для Пушича — далі відпустка і зимове міжсезоння. Тобто, певні проміжні підсумки його роботи робите вже можна. Наскільки «Шахтар» змінився за цей нетривалий час чи вагонетка їде поки за інерцією?

— Зміни є, але не глобальні. І це зрозуміло, бо термін роботи Пушича в «Шахтарі» ще замалий. Курчат рахувати будемо навесні. Але, як на мене, «Шахтар» Пушича повертається до того «Шахтаря», найкращих його зразків ще за часів Мірчі Луческу, Паулу Фонсеки та Роберто Де Дзербі. В останніх іграх ми бачимо, що «Шахтар» відмовився від так званого вертикального футболу і повертається до того, що команда робить акцент на контролі м’яч, намагаються за рахунок коротких передач швидко грати, переходити з оборони в атаку. Поволі Пушич повертає «Шахтарю» дисципліновану гру в захисті, про матч з «Порту» ми вже поговорили, це було виключення, але в цілому гра «гірників» позаду за останній час стала набагато кращою. І в команді, після того, як звільнили Патріка ван Леувена, точно покращився мікроклімат, а це дуже важливо.

— Зима — час закупів. Яку ланку «Шахтарю» потрібно зміцнити перш за все?

— Свіжа кров потрібна завжди, але. Знаєте, зараз у Маріно Пушича доволі збалансована команда. Повернеться з лікарняного Ласіна Траоре, сподіваюсь, і попереду в команди буде потужний, класний форвард в додачу до Сікана. Відновиться Юхим Конопля і захист стане точно надійнішим. Звісно, якщо продадуть Георгія Судакова, сподіваюсь, на благо для нього, насамперед, то, зрозуміло, що потрібно буде шукати гідну заміну на його позицію в центрі. А так, не сказав би, що «гірникам» взимку потрібно робити якісь серйозні трансфери. «Шахтар» зараз укомплектований добре. Наскільки добре, то вже питання до Маріно Пушича, бо з нього питатимуть за результат навесні, а не з мене (посміхається).

Віктор Глухенький