З 6 по 12 березня 2024 року у Грації відбудеться еліт-рануд для збірної України за право поїхати на Євро U-17. Збірна України зіграє у групі із господарями греками та юнацькими збірними Словаччини та Швейцарії. Переможець групи виходить на Євро та 7 найкращих команд із восьми груп, які займають другі у своїх групах.
Євген Рябоконь є вихованцем Академії «Колоса». Після війни опинився у Чехії, де захищає кольори місцевого клубу «Словацко». З осені Рябоконя викликають до складу юнацької збірної України U-17.
— Як йдуть Ваші справи у «Словацко»?
— Непогано. Останній місяць виступаю за команду U-18. Граю по 90 хвилин.Моя команда йде команда йде в середині турнірної таблиці. Якби залишився в U-17 був би також в основі.
Зараз буде перша гра чемпіонату, я якраз поїду в збірну. Це більше пріоритет для мене. Потрібно боротися за місце в основі, доводити тренеру свою кваліфікацію.
— Чи є різниця між U-17 між U-18?
— Так, звісно. Я тренуюся та граю проти хлопців 2005−2006 років, які на рік чи два він мене старші. Потрібно мати більше фізичної витривалості, щоб відіграти 90 хвилин. Більше грати один в один. Складніше оборонятися. Загалом, я справляються та радий можливості стати краще.
— Чи залучають до першої команди та U-19?
— До першої команди ще далеко. В юнацькою командою вже тренувався. Розумію цей рівень та будуть прагнути його досягти вже в цьому сезоні.
— Ви задоволенні, як розвивається кар’єра у «Словацко»?
— Так, відчуваю прогрес. Завжди поряд батько. Який намагається мене допомагати у всьому. Тренери мені довіряють мені.
— З хлопцями здружився. Вони бачать, як я працюю на тренуваннях, залишаюся працювати самостійно. Що мене залучають до старших вікових груп. Вже маю якийсь авторитет у колективі.
— Ви вже тривалий час знаходитеся у Чехії. Повністю адаптувався до життя в цій країні?
— Так, ніяких проблем. Мову вже знаю. Мене навіть вже плутаю із місцевим. По навчанню все добре. Хоча тут всі предмети чеською мовою. Всі оцінки хороші. Також дистанційно отримав атестат в українській школі. Підіймаю рівень англійської, бо це важливо для сучасного футболу.
— Чи є ще в «Словацко» українці?
— У першій команді не має. В U-17 'два українці. Зимою прийшли ще два футболісти 2005 та 2006 року в U-19.
— Чи буваєте в Україні?
— Так. Коли восени був збір у Києві, то не було ніяких проблем приїхати. Я готовий заради збірної їхати куди потрібно. Зимові канікули теж провів у столиці України. Накупив собі книжок також не забував підтримувати фізичну форму поки була відпустка у клубі.
— На якій позиції дієте?
— Граю в центрі оборони. Більше правий центральний захисник, але можу зіграти і лівого. В останніх матчах грав саме на цій позиції. Я б не сказав, що від цього моя гра стала гірше.
— На яких ще позиціях можете зіграти?
— Грав правого захисника, опорника та десятку.
— На кого рівняєтеся із сучасних гравців?
— Останні два роки слідкую за «Ліверпулем». У неділю був на матчі «Словацо» — «Спарта», але у телефоні із стадіону дивися за фіналом Кубка англійської ліги. Я великий прихильник Вірджіла ван Дейка. Загалом, імпонують всі центральні оборонці «Ліверпуля». Фактурні, грають добре один в один, вміють віддати довгі передачі.
— Восени збірна 2007 року провела перший раунд кваліфікації. Зайняли у групі третє місце. Як оціните цей турнір?
— Дуже образливо, що зайняли тільки третє місце. Хотілося почати із перемоги над Фінляндію, але зіграли тільки в нічию. Важливо починати з перемоги, щоб мати більшу певність. Тим паче, що фіни були головними конкурентами у боротьбі за друге місце.
— З Німеччиною могли розраховувати на нічию. Не вистачило сил.
— Добре, що хоч із третьої позиції вийшли до еліт-раунду. Тепер потрібно думати про вихід на Євро.
— Як зараз оціните суперників по еліт-раунду?
— За Швейцарію та Грецію багато сказати багато не можу. У матчі зі Словаччиною можу допомогти мовою, бо я її розумію. Буду розуміти суперників. Ми часто їздимо в Словаччину на товариські матчі.
— Маєте шанси поїхати на Євро?
— Шанси є хороші. Головне вірити в команду, колектив та тренера. Потрібно ставити завдання виграти групу.
— Після виклику до зубної відношення змінилося?
— Так. У кращу сторону. Тренер більше уваги почали приділяти уваги, партнери почали по іншому ставитися.
— Юрій Мороз замінив на посаді наставника збірної України U-17 Володимира Єзерського. Не має в цьому проблем?
— Жодних. Це футбол. До зміни тренера тут потрібно бути завжди готовим. Буду намагатися виконувати вимоги нового наставника.
— З цим із партнерів маєш дружні відносини?
— Спілкуюся з Олександром Харечком із «Руха». З усіма хороші відносини.
— Як загалом прийняли у збірній?
— Ніяких проблем. Колектив сильний. Хлопці показують себе із хорошої сторони.
— Хто лідер колективу?
— Капітан — Кирило Дігтяр. Якщо у плані музики — Дмитро Стрільчук.
— Зимою ви були на перегляді у «Боруссії» Менхенгладбах. Які враження залишилися?
— Дуже хороші. Там високий рівень. Я зрозумів, над чим ще потрібно працювати, чого прагнути. На жаль, не вдалося залишитися поки. Німецькі команди формують склад влітку. Зимою не просто зробити перехід в U-19. Я пройшов всі тести, залишив хороше враження. Сподіваюся, що влітку до цього варіанту повернемося. Зараз для мене важливо мати постійну ігрову практику.
— Хтось ще проявляв інтерес?
— «Райо Вальєкано» пропонував перегляд, але не склалося. Вони хотіли мене бачити у Мадриді на початку березня, але у цей час збірна відбуватиметься еліт-раунді для збірної України. Тому від цього варіанту довелося відмовитися.
— Ви бачте своє майбутнє у Чехії?
— У мене ціль дійти до «Ліверпуля» та виграти Ліги чемпіонів. Маленькими кроками до цього буду рухатися. Зараз завдання потрапити у юнацьку команду клубу із провідних чемпіонатів Європи та стати основним гравцем у юнацькій збірній України.
Сергій ТИЩЕНКО
учетная запись этого пользователя была удалена
:-)