Колонка Олександра Липенка. Перемога, в яку багато хто не вірив. Частина друга

Момент найвищого футбольного щастя двічі пережили вболівальники «Динамо» восени 1975 року.Про перипетії першого мюнхенського матчу за Суперкубок Європи між «Баварією» і «Динамо» я розповідав у першій частині цього матеріалу. Слаломний прохід майбутнього володаря «Золотого м’яча» Олега Блохіна на 67-й хвилині приніс динамівцям перемогу — 1:0.

Що повторний матч цих суперників готує? Де зимуватиме Суперкубок? Ці питання майже місяць після першої зустрічі хвилювали київських і мюнхенських уболівальників. Усі рахували дні до дати 6 жовтня.

Але спочатку про те, що відбувалося напередодні матчу. 4 жовтня до Київської ради «Динамо» надійшла телеграма з Мюнхена і її зміст був таким: «Прибуваємо в неділю, 5 жовтня, о 18:10. Просимо організувати тренування о 19:00, вечерю — о 20:30. Борщ, біфштекс, салат зі свіжих овочів, жирна картопля і свіжі фрукти. Президент футбольного клубу „Баварія“ Вільгельм Найдек».

5 жовтня рівно о 18:10 літак «Аерофлоту» Ту-134 доправив «Баварію» в аеропорт «Борисполя». Полонена журналістами команда відбивалася від запитань, що сипалися з усіх боків. Німці з аеропорту вирушили на Республіканський стадіон на тренування. І були здивовані, побачивши кількох тисяч уболівальників, які сиділи на трибунах.

У понеділок — гра. Тренер «Баварії» Крамер у день матчу дав своїм хлопцям кілька вільних годин. Одні з містом знайомилися і сувеніри купували, інші в готельному номері відпочивали і готувалися до матчу.

До слова, разом із гравцями «Баварії» приземлився в Борисполі й Суперкубок УЄФА, який 9 вересня красувався в Мюнхені під час першого матчу між «Баварією» та «Динамо». Що ж він із себе представляв? Значна метрова і майже пудова (15 кг) чаша, вся в золоті та сріблі, обійшлася в 20 тисяч доларів. Сума на ті часи неабияка... Оплатив її виготовлення чи то амстердамський «Аякс», чи то якийсь голландський меценат.

Ідея розіграшу Суперкубка належала президенту амстердамського «Аякса» Ялану ван Прагу. Мета — у двох матчах переможців Кубка чемпіонів і Кубка Кубків визначити найкращу команду Європи. «Аякс», який верховодив на початку 1970-х на континенті, в 1973-му двічі обіграв шотландський «Рейнджерс».

Медалі та дипломи загубилися десь у дорозі

Прилетів із Риму до Києва і президент УЄФА Артемію Франкі, який також був присутній і на першій грі в Мюнхені. Журналістам в аеропорту «Бориспіль» функціонер зізнався: «Я збирався вручити від УЄФА гравцям обох команд дипломи та медалі. На жаль, валіза, в якій були нагороди, загубилася десь у дорозі».

Матч у Києві, в якому вирішувалася доля трофея, викликав величезний інтерес. Подивитися гру «наживо» надійшло 650 тисяч заявок: 250 тисяч тільки з Києва, 395 — з різних міст, ще 5 тисяч — з-за кордону. Треба було з цієї кількості відібрати 100 тисяч наших і зарубіжних уболівальників, стільки ж ротів нагодувати і напоїти.

Опубліковані в київській пресі дані здаються неправдоподібними. У перерві між таймами глядачі умяли 40 тисяч бутербродів, 25 тисяч бубликів, 20 тисяч пачок печива, 5150 плиток шоколаду. Запили з’їдене 3600 літрами квасу і 65 тисячами пляшок фруктової та мінеральної води. Також уперше в Києві випустили значки з емблемами команд, що грають, два таких значки зберігаються і в мене.

Як і в Мюнхені, у Києві відзначався Олег Блохін. На 40-й хвилині 11-й номер «Динамо» стрімко промчав уздовж кромки поля, залишивши позаду свого «сторожа», і тільки-но побачив Маєра, який кинувся до нього, послав м’яч у дальній від голкіпера нижній кут — 1:0.

На 53-й же хвилині захисники «Баварії» збивають із ніг Блохіна. До воріт метрів 25-ть. І поки Мунтян із Веремєєвим вирішували, кому з них пробивати штрафний, пробив сам Блохін — і м’яч після його удару полетів низькою траєкторією в обхід стінки, шмигнувши в самий куточок воріт Майєра, який розгубився, — 2:0. Перемога! Останні хвилини матчу проходили під потужний акомпанемент 100-тисячного голосистого хору, який далеко було чути: «Молодці!» Це був зоряний час українського футболу та київського «Динамо».

Про матч говорять

Франц Беккенбауер, капітан «Баварії»: «Не тільки лівий крайній „Динамо“ показав супергру, всі його партнери грали чудово. Візьму на себе сміливість сказати, що київський клуб нині — одна з найсильніших команд не тільки Європи, а й світу».

Артеміо Франкі, президент УЄФА: «Європейський футбол потребує таких фінальних матчів — красивих, коректних, видовищних. І таких переможців»

Французька газета Екіп: «У киян жодної стереотипної кінцівки, уся гра без напруження — словом, спектакль справжнього футболу»

італійська газета Gazzetta dello Sport: «Динамо показало себе командою оригінальною. Їхня гра насичена думкою, майстерністю, натхненням».

Ось у якому складі провели київський матч володарі Суперкубка Європи: Рудаков, Коньков, Фоменко, Решко, Зуєв, Трошкін, Буряк, Онищенко, Блохін.

Друзі, любіть футбол, грайте у футбол, ходіть на футбол — і нехай він частіше дарує вам незабутні матчі. Такі як динамівці подарували всім нам 1975 року.

Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua