Відомий журналіст Микола Несенюк поділився своїми думками напередодні матчу півфіналу плей-офф раунду відбіркового циклу Євро-2024 між збірними Боснії та Герцеговини та України, який відбудеться сьогодні в Зениці.
«Востаннє я був у Бєлграді восени 2017-го на матчі Ліги Європи між місцевою командою і „Динамо“. Зранку нам влаштували екскурсію містом. Звісно ж, повели до „найбільшого у світі“ православного собору. Увесь фасад цієї споруди був завішаний портретами х@йла, за якого там, треба думати, молилися. Побачивши це я мовчки послав екскурсовода і пішов геть.
Увечері ми програвали після першого тайму 0:2. Але я вірив у перемогу! Ну не можемо ми їм тут програти! Не маємо права!
Так і вийшло — „Динамо“ виграло 3:2. Бо інакше і бути не могло!
Так і сьогодні ми не маємо права програти команді самі знаєте якого тренера. Так воно і буде! Лише перемога!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Уравнять по одинаковости восприятия Белград с Сараево или с 4-м по величине БиГ городом Зеница --- это все равно, что сегодня не делать разницы между Киевом и мАцквой.
Я, почему то считал, что у Несенюка более широкий кругозор познаний.
Ошибся.
Анекдот. Великая отечественная... Идёт бой.
Политрук: "Боец Иванов, почему пулемёт не стреляет?"
Иванов: "Патроны кончились!"
Политрук: "Но ты же советский человек!"
И пулемёт застрочил с новой силой!
Вот этот политический ажиотаж и нагнетание страстей могут сыграть со сборной Украины злую шутку. Да, "спорт вне политики" сейчас не канает, но об этом лучше поговорить после стыковых матчей.
Давайте теперь отменим товарищеский матч со сборной Германии, бо у них Гитлер был.
Выиграем. Обязательно, но потому, что и страна, и футболисты заслуживают участия в Евро, а не потому, что "у них" не рукопожатный тренер.