ФК «Динамо» (Київ) продовжує надавати різнобічну допомогу нашим військовим, які під час повномасштабного російського вторгнення боронять нашу землю від окупантів, захищаючи свободу та мирне життя у вільній, незалежній Україні.
Наш клуб своєчасно відгукується на запити українських захисників та забезпечує їх усім необхідним: технікою, медичним обладнанням, харчовими продуктами тощо. Сьогодні ФК «Динамо» (Київ) допоміг з організацією протезування військових. Клуб надав для проведення заходу приміщення манежу бази у Кончі-Заспі, роздягальні, забезпечив військових питною водою, перекусами, щоб вони почувалися комфортно, а також приємними подарунками.
На цьому позитивні емоції не закінчилися, адже ФК «Динамо» (Київ) підготував для наших героїв ще один сюрприз. Коли хлопці звикли до нового спорядження, до них завітали футболісти першої команди «Динамо» Андрій Ярмоленко, Віталій Буяльський, які відновлюються після травм, та Владислав Дубінчак.
Військові радо зустріли гравців, оточили їх з усіх сторін та не могли повірити своїм очам. Зустріч пройшла дуже тепло, по-дружньому та з жартами. Поспілкувавшись з професійними футболістами, кожен воїн зміг зробити фото на пам’ять та взяти автограф на спеціально підготовлених для цього заходу футболках. Крім того, гравці вручили гостям динамівські сувеніри та подарунки.
21 березня 30 військових, які мають ампутації і вже забезпечені державою звичайними, повсякденними протезами, отримали ще й спортивні, щоб займатися спортом — бігом, футболом, боксом, кросфітом та іншими видами фізичних навантажень. Тепер вони зможуть жити ще більш повноцінне життя та отримають нові можливості. Зазначимо, що раніше 60 військових вже отримали протези від реабілітаційного проєкту U+, тож загалом організація допомогла 90 нашим захисникам.
Вони з цікавістю та ентузіазмом приміряли на себе нові елементи, а представники та співробітники U+ допомагали їм підганяти протези під потрібний розмір та робити їх якомога зручнішими. Після цього воїни спробували у них рухатися та бігати, ділячись між собою новими враженнями.
Не залишився осторонь цього заходу і спонсор ФК «Динамо» (Київ) — компанія New Balance, яка подарувала кожному військовому зручне спортивне взуття, яке їм дуже сподобалося.
А кульмінацією зустрічі став невеличкий футбольний матч, у якому взяли участь динамівці та захисники на нових протезах. Багато хлопців зізналися, що вони навіть ніколи не могли уявити, що зможуть зіграти разом зі своїми кумирами на одному футбольному полі. Усі отримали купу яскравих, незабутніх вражень та позитивних емоцій.
Докладніше про цей захід та участь у ньому «Динамо» розказала керівник реабілітаційного проєкту U+ System, реконструктивно-відновний хірург Олександра Мостепан:
— Сьогодні відбулася дуже важлива подія на базі ФК «Динамо» (Київ) — захід зі спортивного протезування, який спрямований на підтримку військових, що втратили кінцівки та досі продовжують захищати нашу країну. З фронту на один день приїхали 30 військових, їм встановлюють два типи спортивних протезів — біговий, за допомогою якого можна почуватися більш мобільно саме у бігових видах спорту, та силовий варіант — протез, який надає можливість займатися боксом, баскетболом та іншими інтенсивними видами спорту.
Держава забезпечує хлопців функціональними протезами для повсякденного життя. Але більшість військових молодого віку, вони активні, хочуть займатися спортом та повернутися до свого звичного життя. Після першого протезування, яке ми провели у жовтні, ми зрозуміли, що це саме те, що потрібно нашим захисникам. Тому почали масштабувати цей проєкт, робити по 10, 20 протезувань, а сьогодні — 30. Коли хлопці повертаються з фронту, у них немає багато часу, тож маємо все робити оперативно, якісно, щоб забезпечити їхню активність і максимальну функціональність.
Важливо, що нам допомагає ФК «Динамо» (Київ). Коли ми почали цю програму, зрозуміли, що для наших бійців відкриті усі види спорту. Зокрема, багато хлопців цікавилися футболом ще до повномасштабної війни, тому виразити себе саме у цій грі для багатьох з них дуже важливо.
— Як ви обирали військових для цього проекту?
— Ми не робимо рекламу, про нас дізнаються військові, ділячись інформацією між собою, та заповнюють заявку на нашому сайті про те, що їм потрібне спортивне протезування. Залежно від анатомічних особливостей кукси та ампутації, ми розуміємо, чи можемо його зробити. Наприклад, є певні складнощі для людей, які мають ампутацію вище коліна. А для тих, у кого вона нижче коліна, ми одразу забезпечуємо протези. Усе відбувається дотримуючись черги, чекати, як правило, доводиться не більше ніж місяць. Система U+ допомагає як військовим, так і цивільним, як дорослим, так і дітям — словом, усім, хто постраждав від війни. Але на практиці за спортивними протезами для дітей до нас звертаються 0,5-1% від загальної кількості. Також є кілька відсотків цивільних. Звісно, ми реагуємо на ці запити. Але найбільше постраждали від війни саме військові, і вони є нашим пріоритетом, бо, на нашу думку, підтримка діючих військовослужбовців — це спосіб наближення нашої перемоги. Багато з них, попри втрати кінцівок, продовжують захищати країну, і, на мою думку, наша відповідальність — це забезпечити їх найкращим функціоналом і допомогти, чим можемо.
— Протези були готові заздалегідь? Чи знімали ви розміри військових?
— У цих протезів є певна розмірна сітка. Коли хлопці заповнюють форму на отримання протезів, вони присилають фото і заміри кукси, ми дистанційно підбираємо розмір, який можна корегувати після того, як вони поміряли протез та спробували його на практиці. Загалом, вони готуються заздалегідь, це протези данського виробництва, під кожну подію ми провозимо їх з Данії. Наша мрія — масштабувати такий вид допомоги, бо вона необхідна та актуальна. Все більше хлопців хочуть отримати ці функціональні протези, тому для цього ми маємо залучати більше ресурсів. Великою цінністю нашої організації є те, що ми об’єднуємо донорів і пацієнтів. На сьогоднішньому заході також присутні люди, які забезпечують нас ресурсами і можуть бачити, кому саме ця допомога передається.
У час, коли світ потроху втомлюється від війни та зменшує надання Україні ресурсів, ми маємо бути найбільш відкритими, звітувати у найкращій якості і показувати реальні історії українців, яким потрібна допомога.
— Хто саме допомагає ресурсами, та скільки коштують протези?
— Це данська компанія Levitate. Коли я поїхала до Данії у вересні 2023 року, щоб знайти для хлопців і дівчат те, що їм, дійсно, потрібно, познайомилася із засновником цієї організації. Він втратив кінцівку у 14 років, але не міг отримати спортивний протез за державний кошт. Це його змотивувало вивчитися на інженера і самому стати виробником таких протезів, масштабувавши свій проєкт. Ми зрозуміли, що сходимося у думках і вважаємо головною цінністю людину, яку хочемо забезпечити усім найкращим. Почали обговорювати, як реалізувати це в Україні. Хлопці з компанії Levitate мають інженерну освіту, вони приїжджають, встановлюють протези, одночасно допомагаючи навчати наших протезистів, адже дані технології є новими, у них використовуються 3D принтери та сучасні матеріали. Таким чином, наші фахівці матимуть розуміння і досвід, як використовувати цю технологію. Представники данської компанії вже вшосте приїздять в Україну.
Щодо того, хто фінансує цю допомогу, у нас є багато партнерів і донорів як за кордоном, так і в Україні. Це можуть бути окремі фізичні особи, які хочуть допомогти конкретній людині. Як я вже сказала, ми зводимо донорів і пацієнтів, показуючи кому і що саме необхідно. Або це можуть бути великі корпорації чи світові благодійні організації, які теж зацікавлені у підтримці України. Таке партнерство для нас теж дуже цінне.
— Як в організації цього заходу допомогло «Динамо»?
— Ми звернулися до футбольного клубу, розповіли, що хлопці хочуть реінтегруватися в активні види спорту, і «Динамо» захотіло взяти участь у цьому проєкті, запропонувало свою базу. Інформацію про те, хто саме з футболістів прийде з ними зустрітися, ми до останнього тримали у секреті, але вони знали, що це будуть гравці основної команди, які проведуть з ними невелике тренування та зіграють мініматч. А головне — підтримають фізично та психологічно всіх учасників програми.
Також хочу подякувати компанії New Balance, яка теж приєдналася до нашої програми та передала військовим 30 пар бігового взуття. Хлопці дуже зраділи, коли отримали ці кросівки.
Не приховували своїх емоцій і футболісти «Динамо», на яких ця зустріч теж справила неабияке враження:
— Хочу подякувати вам за те, що ви робите, за те, що захищаєте нас, наші сім’ї, за те, що даєте нам змогу займатися нашою улюбленою справою, ми це дуже цінуємо, — подякував військовим півзахисник «Динамо» Андрій Ярмоленко. — Для нас ви справжні герої. Така зустріч — це мотивація для нас, адже ми зустрілися із фантастичними людьми, які роблять просто неймовірні речі. Завдяки вам ми можемо грати у футбол, дарувати уболівальникам радість та позитивні емоції. Ми маємо підтримувати та дякувати нашим захисникам кожного дня. Вони великі молодці, дехто з них бігає краще за мене (посміхається). Чесно зізнаюся, я був дуже вражений, — додав Андрій.
— Хлопці молодці, вони тримаються, не втрачають бойовий дух, добре рухаються, наша гра вийшла дуже цікавою. На кону перемога не стояла, бо наша головна перемога попереду, вона буде на фронті. А це був просто товариський матч. Вважаю, ця зустріч дуже цінна як для військових, так і для нас. Ми маємо розуміти, які люди стоять на передовій за нашу країну. Вони всі наші герої і наші кумири. Був дуже радий з ними побачитися, привітатися та познайомитися, — поділився враженнями від зустрічі захисник «Динамо» Владислав Дубінчак.
Розказали про свої відчуття від нових протезів і військові, які також поділилися своїми життєвими історіями та емоціями від зустрічі:
Військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти Максим Бузарук:
— Я протезувався у центрі «Без обмежень», де отримав повсякденний протез, і там мені порадили отримати спортивний. Заповнив заявку, надав усю потрібну інформацію, а тепер бачу, наскільки класний і зручний цей протез. Я сам з Миколаєва, там з 5 років займався футболом, брав участь у змаганнях, виступаючи за юнацьку команду Миколаєва — грали і у кубку України, і на область, і на район. Тепер з хлопцями зможу бігати на рівних, бо у новому протезі добре почуваюся. Ще займаюся футболом на милицях. Літом у Франції буде чемпіонат Європи, і я братиму участь.
Моя улюблена команда — «Динамо», найбільше запам’ятався їхній матч у Лізі Європи проти англійського «Евертона», коли вони перемогли з рахунком 5:2. Я тоді дивився гру по телевізору, пам’ятаю, що емоції були неймовірні. Взагалі тоді було дуже цікаво слідкувати за виступами команди і у єврокубках, і у чемпіонаті України. Чого лише варте їхнє протистояння із «Шахтарем».
Що стосується мого поранення, я отримав його 22 липня 2023 року. Ми йшли на штурм, але посадка була замінована, я став на міну і втратив ногу. За три години нас евакуювали і доставили до стабілізаційного пункту. У тих умовах це був найкращий розвиток подій. Реабілітацію я закінчив місяці три тому і тепер далі продовжую проходження служби. Планую і надалі залишатися у своїй бригаді, але вже в іншому підрозділі, бо хочу і надалі приносити користь. Зараз перебуваю у Миколаєві, до Києва приїхав на один день, щоб отримати спортивний протез.
Військовослужбовець Третьої окремої штурмової бригади, 1 механізованого батальйону Руслан Балясний:
— Звичайний, повсякденний протез у мене вже є, потім дізнався, що можна отримати спортивний, мене включили до списків, і ось я приїхав за ним. Збираюся займатися у ньому спортом, він ідеально підходить для бігу. Був здивований, наскільки він зручний та функціональний, мені дуже подобається. Також маю інший протез для заняття боксом у ринзі. Я активно займався спортом раніше, а через втрату ноги зараз це стало складніше.
Як отримав поранення? Нас попросили поїхати оглянути позиції, на які мала заходити наша група, зробити невелику розвідку. Нас поїхало п’ятеро, ми все зробили та викликали бойову машину піхоти, щоб повертатися. Водій заїхав прямо у посадку та підірвався на міні. Нам прийшлося тікати звідти, бо по техніці могло серйозно прилетіти. Я забіг у посадку, де й підірвався на міні. Спочатку не зрозумів, що відбулося, прийшов до тями, мені побратими допомогли накласти турнікет, адже сам би я не зміг. Прийшлося переповзти у воронку від міни і чекати, поки нас забере евак.
Зараз перебуваю на реабілітації, але коли звикну до своєї нової ноги, хочу назад до війська, правда вже не у піхоту, а, наприклад, в оператори дронів. Війна не закінчується, і те, що я втратив ногу, не має стати на заваді. Серед військових кажуть, якщо коліно залишилося, то це не вважається ампутацією.
Я намагаюся не втрачати оптимізму та не страждаю на ПТСР, який є у багатьох. Інколи бувають флешбеки, але не більше. Дуже надихають рідні, близькі, адже заради них я і пішов на цю війну. Бо хочу, щоб тут висів український прапор, а не російський, адже я люблю свою країну.
Військовослужбовець 14 батальйону територіальної оборони Вадим Мазніченко
— Я з Черкас, наш батальйон був створений ще у 2014 році, потім нас прикомандирували до 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Коли ми були поблизу населеного пункту Старогнатівка у Донецькій області (біля Волновахи) під час мінометного обстрілу я отримав поранення.
Футболом не займався, але за наші команди на євроарені вболіваю. Навіть ніколи не міг уявити, що зіграю на одному полі з гравцями основної команди «Динамо» та збірної України — про таке можна лише мріяти. Це круто! Приємно відчувати таку повагу до нас, ветеранів. Ми намагалися грати з ними на рівних. Сподіваюся, у майбутньому «Динамо» сформує команду з хлопців, які мають ампутації, як це вже зробили деякі українські клуби. Адже багато бійців хочуть грати у футбол, але не мають можливості.
Що стосується особисто мене, раніше бігав марафони по 10 км. Ще мені близька стрільба з лука. Я наполегливо тренуюся, бо у мене є мета потрапити на Параолімпійські ігри з цього виду спорту.
Сьогодні спробував новий протез і класно провів час з хлопцями, нові знайомства та бесіди це завжди цікаво. Ми отримали адаптивні стопи для кросфіту та бігу, вони спонукають та мотивують ветеранів займатися спортом, дають нові можливості та ні в чому не обмежують. Я, наприклад, з цими протезами зможу пробігти ті ж 10 км. на марафоні. Здорово, що цьому приділяється увага, адже не всі військові з ампутаціями самостійно звертаються до протезистів. Хоча насправді ми потребуємо спортивних протезів, у багатьох є мрії, пов’язані зі спортом, а звичайні протези не дають таких можливостей. Спортивні ветерани — це ж чудово.