Колишній захисник київського «Динамо» Владислав Ващук розповів про свої очікування від гри збірної України з Ісландією.
— Проти Ісландії буде дуже важка гра. Максимально. Я вже до цього готовий. Не тішу себе ілюзіями, що переможемо легко, на класі. Майже впевнений, що вони, ісландці, гратимуть від оборони і головне, щоб українці у захисті Ісландії не зав’язли, зуміли його пройти, пробити цей частокіл ніг. Чимало може бути боротьби на другому поверсі, бо це один зі шляхів подолання ешелонованого захисну.
Україні дуже важливо тримати протягом гри темп, не просідати. У грі проти Боснії і Герцеговини, особливо в першому таймі, наші часто глибоко сідали, давали грати опонентам, не зустрічали їх в центрі. Зрештою і гол пропустили, бо дали багато простору Амару Дедичу, який прострілив, а Микола Матвієнко зрізав у свої ворота. Сподіваюсь, що Сергій Ребров провів серйозну роботу над помилками і вказав деяким гравцям на їх помилки.
— Це ви про Олександра Зінченка, якому перепало трохи критики від моїх колег журналістів з інших інформаційних ресурсів?
— Нижче свого рівня Зінченко у Боснії не зіграв, не погоджуюсь з критикою на його адресу. Хоча інколи й були певні ігрові непорозуміння між Олександром та його партнерами. Однак навіть Зінченко після травми, з його досвідом, принесе більше користі України за свіжіших його партнерів по збірній.
— Умовного Миколу Шапаренка?
— Розумієте, Зінченко — один з лідерів України. Він може повести за собою партнерів, завести, коли треба, команду. Саме такі гравці відіграють велику роль у важливих матчах, коли не завжди все вирішує швидкість чи індивідуальна майстерність, а на перший план виходить психологія. Ментально Зінченко сильний гравець. В нього є психологія переможця.
Хто там його критикував, не знаю. У мене, наприклад, більше питань до інших гравців середини поля, які дуже низько грали, таке враження, що, якби могли, то сіли б за Андрієм Луніним в оборону взагалі.
— Мова про Володимира Бражка? Як на мене, він не стушувався. Були помилки, але не фатальні. І точно не він гол привіз.
— Погоджуюсь, що він не стушувався. Однак, як для опорника, Бражко грав занадто низько. Яку йому роль відводив на полі Реброва, мені точно не відомо, але, таке враження, що він грав ледь не центрального захисника і при цьому з цими функціями не справився. Де був Бражко, коли нам забивали?
Я не хочу сильно критикувати Бражка, бо він молодий ще хлопець. Перша гра за національну збірну, та ще й у такому надвідповідальному матчі. Дай Бог, щоб він лише зростав та ставав сильнішим. Просто йому потрібно бути більш впевненим у собі. Не боятися. І в центрі руйнувати, і підключатися до атак. В Динамо він показує, що вміє це робити. Спишемо його не дуже хорошу гру у Боснії на переживання.
— Побутує думка, що переможний склад не змінюють. Як гадаєте, Сергій Ребров саме так і вчинить?
— Мало хто змінює переможний склад. Є таке. І, певно, так і буде. Єдине, можливо, зі старту розпочне гру проти Ісландії Руслан Малиновський, який класно вийшов на заміну у попередньому матчі, чи герой матчу з Боснією Роман Яремчук.
— Віктор Циганков вже провів кілька тренувань у загальній групі, тож, імовірно, і мій тезка у склад повернеться.
— Якщо Вітя повернеться, звісно, це буде дуже якісне посилення атакувального потенціалу для України. Він там точно на бровці покаже клас. Однак ісландці ж теж аналізують гру України, і знають сильні сторони Циганкова. Можуть бути готовими до того, що він повернеться, і спробують його нейтралізувати, закріпивши за ним гравця чи навіть двох.
В будь якому випадку, я повторюсь, вихід Циганкова додасть атакувальної міці України. Навіть якщо йому не дадуть розбігтися, він постійно відволікатиме на себе гравців, а отже, більше простору матимуть наші форварди.
— Знову ж таки, до ймовірного стартового складу. А чи не варто розпочати грати одразу з двома форвардами? Артем Довбик та Роман Яремчук показали класну взаємодію, врятували Україну від ганьби в Зениці.
— Боснія не була готова до двох форвардів, вони вийшли на гру з трьома захисниками. Їх тренер (Саво Мілошевич — авт.) вгадав, що Україна вийде з одним нападником. Та коли вийшов Яремчук, вони поплатилися за таку тактичну побудову. Сергій Ребров переграв свого опонента тактично, за рахунок вдало проведених замін.
І Довбик, і Яремчук — габаритні, високі нападники. Обоє добре вміють поштовхатися, зіграти на другому поверсі. Саме такі форварди й потрібні на гру проти команд типу Ісландії — силові, атлетичні. Але не думаю, що зі старту вийде дует нападників.
А ще, знаєте, дуже добре, що у нинішньої збірної України є такий гравець, як Мудрик. Михайло зі своєю швидкістю теж може зробити різницю проти кремезних ісландських гравців, які при цьому не дуже повороткі.
— Власне, що можете сказати про Ісландію?
— Для мене ця команда, відверто кажучи, темна конячка. У них є Альберт Гудмундсон, який грає з нашим Русланом Малиновським в одній команді, а так… Цю збірну добре знають хіба місцеві журналісти. Ще її вже вивчили і гравці нашої збірної, адже точно розбирали ігри острів’ян на теорії.
Ісландія, от та легендарна команда, яка грала на Євро-2016 і доходила до 1/4 фіналу, була сильною саме як команда, колективно. Нинішня їхня збірна — те саме. Немає у них зірок світового і навіть європейського масштабу, тобто виділити когось особливо не можна, але сама по собі команда — добротна.
— Юхим Конопля, говорячи про силу збірної Ісландії, сказав, що це Боснія, помножена на три.
— Мабуть, у Коноплі були відмінні оцінки по математиці у школі. Вміє людина помножити на три (посміхається). Якесь цікаве порівняння… Як на мене, то Ісландія та Боснія і Герцеговина — геть різні команди. І я не просто про назви країн. Мова про стиль гри, якість їх гравців, тактичну побудову.
Поєдинок проти Ісландії, якщо порівняти з матчем із Боснією, буде точно в три рази важливішим. Вони будуть лягати кістками заради перемоги. І так само мають зробити і наші хлопці. У поєдинках на виліт завжди на перший план виходить характер.
— У 1999 році, майже 25 років тому, 31 березня, Ви у складі збірної України теж грали проти Ісландії. І не просто грали, а забили розкішний гол у Києва. Якби я не знав, що Ви захисник, подумав би, що форвард — сольний прохід на півполя, смачний заключний удар. Реально, дуже класний гол.
— Дякую. Приємно, що пам’ятаєте. Звісно, і я ту гру ніколи не забуду, бо той гол для мене так і залишився єдиним у футболці збірної України. Як про таке не пам’ятати? Шкода, тоді в Києві ми не перемогли (нічия 1:1 — авт.).
Але у виїзному матчі, ми були сильніші. Серьога їм забив (Україна перемогла 1:0, дякуючи голу Сергія Рерова — авт.). Тож Ребров знає, як Ісландію перемагати.
— Прогноз від Владислава Ващука?
— Обійдемося без нього (посміхається). Я Вам так скажу: буду дуже палко вболівати за нашу головну команду країни і сподіваюсь, що ми їх порвемо! Віра в цю команду є. Як і в те, що всі до гравці команди Сергія Реброва розуміють, яка на них відповідальність, яка справжня вага результату. Тут розігрується і путівка на чемпіонат Європи, і дещо більше. Престиж нашої країни в Європі і світі загалом. Нам ця перемога буде, як ковток свіжого повітря у час війни, дасть змогу хоч на годину чи пару годин відволіктися.
Віктор Глухенький