Перший тренер нападника національної збірної України та іспанської «Жирони» Артема Довбика Олексій Блоха розповів, як вперше познайомився зі своїм вихованцем.
— Я ще підробляв у 10-й школі міста Черкаси вчителем фізкультури. Іду через стадіон, дивлюся, хлопчик із м’ячем порається. Високий, худенький, симпатичний. Запитую: «Ти десь тренуєшся», — відповідає: «Та ні, дядьку, я сам тренуюсь». По півдня набиває, грає із м’ячем. Піднялися на третій поверх. А в нього батьки дуже прості, мешкали на третьому поверсі гуртожитку, одна кімнатка, 17 квадратів. У кімнаті — тато, мама, Артем і сестра його. Бідно жили. Кухня загальна, туалет загальний. Будинок — розвалюха була.
Я йому більш-менш почав приділяти увагу. Він у мене три роки тренувався з семи до десяти. І потім перейшов до СДЮШОР, школи олімпійського резерву. Там уже пограв на першість області, першість України, його помітили. Потім перейшов у 17 років до «Черкаського Дніпра», дебютував у ПФЛ. Скрізь забивав, завжди любив забивати. А потім пішло далі — чемпіон Данії, Кубок Данії у складі «Мідтьюлланна», Кубок Молдови в «Зорі» (Бєльци). Така доля, — розповів Блоха в інтерв’ю «УФ».
учетная запись этого пользователя была удалена
У меня были разные тренеры в детстве одни отрабатывали зарплату, другие, их крайне мало, работали именно на то, чтобы найти и вырастить таланты из детей. Их мало, но они есть. Мне крупно повезло с одним из них, так что это знакомо.