Форвард «Динамо U-19» Віталій Лобко, який оформив дубль у матчі з ЛНЗ після виходу на заміну, поділився враженнями від гри.
— ЛНЗ — аутсайдер першості. Чи не було у зв’язку з цим розслабленості перед грою або після двох швидких м’ячів?
— Ні, перед грою не було жодної розслабленості. Нам тренери кожен день говорять, що не можна втрачати очки, і кожен матч по суті — за чемпіонство, тому що зараз таке становище в турнірній таблиці, що у нас плюс одне очко, і ми маємо всі матчі вигравати. А після швидких голів просто стало трохи спокійніше, але ми не зупинилися, далі йшли вперед і забивали ще голи.
— Яку настанову давав тобі тренер, випускаючи на заміну?
— Настанова була чіплятися попереду за всі м’ячі, аби був постійний тиск на захисників ЛНЗ. Також знайти свій момент і забити гол.
— У першому твоєму голі ключем була готовність першим дотиком прокинути м’яч на хід? Це натренований маневр?
— Я побачив, що Данило Іщенко віддає мені пас. Тоді швидко повернув головою, аби глянути, яка ситуація у мене за спиною. Побачив, що захисник біжить на мене, і я одразу прокинув м’яч повз нього. Далі вже виходив практично віч-на-віч і підготував удар лівою ногою.
— У другому епізоді ти буквально перехопив м’яч у партнера — Калина. Це було сплановано чи вийшло спонтанно, бо в тебе була краща позиція?
— Я побачив, що Владислав Калин біжить просто на мене. Тож вирішив підхопити у нього м’яч та пробити по воротах. Добре, що все вийшло як треба. Це робота нападника — знаходитися у потрібному місці та забивати якомога більше голів.
— Ти є справжнім джокером команди, забивши усі сім голів у цьому сезоні після виходів на заміни. У чому секрет цього успіху?
— Жодного секрету в мене немає, просто особливий настрій на гру та бажання забити якомога більше голів.
— У минулому сезоні ти забив 13 голів. Яку планку ставиш перед собою особисто на цей сезон?
— Напевно, у цьому сезоні ставлю своєю метою забити не менше, ніж у минулому, тобто не менше 13-ти, та в цілому провести дуже добрий сезон і головне — стати чемпіонами.