Знаменитий тренер київського «Динамо» Йожеф Сабо висловив свою думку щодо колишніх футболістів столичного клубу — Артема Мілевського, Олександра Алієва та Віктора Леоненка.
— Хто був сильнішим форвардом: Леоненко чи Мілевський?
— Звичайно, Леоненко. Він вищий за класом. У нього було все: швидкість, удар, координація, навіть головою відмінно грав при його-то невеликому зрості — стрибучий такий. Мілевський — гравець зовсім іншого плану, швидкості у нього взагалі не було, він на місці возився з м’ячем, прикривав корпусом.
— Характери в обох теж непрості. Як боролися з Мілевським?
— Мілевського і Алієва я двічі брав на збори з першою командою Динамо і обидва рази відправляв назад через п’янки. Пам’ятаю, вони мали їхати від нас у молодіжну збірну, яку очолював Михайличенко.
Рано вранці я кажу адміністратору: «Поклич Алієва і Мілевського, за ними вже таксі приїхало». Вони мали в аеропорт їхати. Адміністратор повернувся ошелешеним: «Йожефе Йожефовичу, вони встати не можуть».
Ну як вони примудрилися, га?! Я ж увечері перевіряв, усе нормально було! Мабуть, уночі пристойно випили. Я їх поставив під душ, щоб привести до тями і відправив у молодіжку. А що з ними зробив Михайличенко, я вже не пам’ятаю.
Алієв і Мілевський самі себе знищили. Зараз Алієв служить у ЗСУ — молодець, спасибі йому. Він і Мілевському допоміг, у клініку його поклав, але вони чомусь посварилися. Слава Богу, що Артем зараз одужав, бажаю йому тільки здоров’я. Він хоче ще грати у футбол, бігає за якусь команду, але його час вже минув.
— А з Леоненком як ви ладнали?
— Леоненко любив пиво вживати. Одного разу на зборах у Німеччині я знайшов у нього десять порожніх банок з-під пива. Але на тренуваннях він працював добре, хоча постійно бурчав собі під ніс, був вічно чимось незадоволеним.
Леоненко вважав себе великим, а інших — посередностями. Це звичайне зазнайство. До Києва він приїхав із московського «Динамо», де його тренував Валерій Газзаєв. Газзаєв мені тоді сказав: «Йожефе, ти з ним ще намучишся». Як виявилось, мав рацію.
Леоненко був класним футболістом, і якби не пиво і його бурчалівка, то він міг заграти за будь-яку команду світу, включаючи «Реал» і «Барселону».
Андрій ПІСКУН
Раз нигде не сыграл, значит нигде не мог. Всё происходит так, как надо, увы, но это так
Поэтому все рассуждения, мол, а если бы, то тогда!!! - от лукавого. Никто и никогда не может этого проверить. Ну, это реальность ))))))
А вот ключевой момент: "Мілевський — гравець зовсім іншого плану". Всё!! дальше сравнивать нечего. Один "круглый", другой "красный", что тут сравнивать?
))))))
Оказывается есть минусасты, которые считают, что можно переиграть историю ))))
Дебилоиды )))))
учетная запись этого пользователя была удалена
А ведь действительно умел. И точно на уровне Барселоны.