Колишній нападник збірної України Іван Гецко розповів, чого він чекає від товариського матчу Німеччина — Україна, який відбудеться сьогодні в Нюрнберзі.
— Вважаю, що наш тренерський штаб спеціально підбирав спаринг-партнерів за принципом: сильний, середній і слабкий (Німеччина, Польща, Молдова, — прим. ред.), хоча особисто я не вважаю, що збірна Молдови буде, як кажуть, хлопчиком для биття. Саме з Німеччиною наш керманич хоче отримати вичерпну інформацію, в якій спортивній формі перебувають, насамперед, ті гравці, які захищають честь зарубіжних клубів. Завдання це буде не з легких, тому що з різних причин у наших легіонерів — не однакова ігрова практика. Узяти хоча б для порівняння нападників: Артем Довбик грав у «Жироні» постійно, а Роман Яремчук — у «Валенсії» частіше був серед запасних.
Ось чому для Сергія Реброва, який добре знає можливості своїх підопічних, буде дуже важливо, щоб до згаданого вже поєдинку з румунами наші футболісти перебували в належному функціональному стані. Це першочергове завдання.
— Вважаєте, що до української збірної потрапили всі найкращі?
— Так, бо вони вже тривалий час доводять, що заслужили на виступ у Німеччині. І тому хочеться побажати їм, щоб в останніх спарингах їх оминули травми та застудні захворювання. Як це важливо можна продемонструвати на прикладі Андрія Луніна, який через грип не міг претендувати на місце у воротах «Реала» у фіналі Ліги чемпіонів. Ба більше, він випав із тренувального процесу і йому ще потрібен час, щоб знову перебувати в необхідному ігровому тонусі.
— Тоді наостанок, як ви оцінюєте перспективи української збірної на Євро-2024?
— Як на мене, в України ще ніколи не було такої потужної збірної, адже в кожній лінії є лідери, які можуть повести вперед. І якщо до календарних матчів із румунами, словаками, бельгійцями наша головна команда підійде у всеозброєнні, то з виходом до наступного раунду проблем не буде.
Андрій Писаренко
А по якості окремих гравців вона, схоже, найкраща
Это действительно самая сильная сборная Украины за историю ???
Плакать хочется от таких высказываний.
Но по различным причинам вышли на турниры далеко не в оптимальной форме.
Ну и сборную СССР 1988 можно бы считать на 75% украинской... но это недосягаемый идеал.
Но опыт игр в топ-5 чемпионатах был только у Шевы, Реброва и Воронина.
В итоге именно турнирного опыта где-то не хватило. На чм мы влетели обоим встретившимся топам разгромно.
ПС Шева бесспорно легенда. Но Ребров уже уступает Довбику, как нападающий. Он ведь в Европе так и не заиграл. Наверное не случайно.