Андрій Лунін: «З тим футболом, який ми показали в матчах зі Словаччиною та Бельгією, ми заслуговували на більше»

Воротар мадридського «Реала» і збірної України Андрій Лунін в інтерв’ю виданню Marca дав оцінку виступу української національної команди на Євро-2024, а також прокоментував свої помилки в першому матчі турніру, з Румунією (0:3).

— Євро-2024 був особливим для України?

— Так, тому що від початку війни футбол став для країни особливим, тому що мільйони українців стежать за нами і хочуть трохи радості. Перед матчами нам надсилали відео, фотографії, аудіозаписи, прапори нашої країни... Ми також бачили, як наші воїни в окопах і зі зброєю дивилися матчі збірної України. На цих відео чути постріли, але вони дивилися гру! Це надихнуло нас, викликало у нас мурашки по шкірі, але також чинило на нас ще більший тиск.

Для початку нам потрібно було пройти стадію плей-офф кваліфікації Євро-2024 у березні, і ми це зробили. А потім ми хотіли подарувати людям радість виходу з групи на самому Євро, подякувати тим самим воїнам, які нас захищають... Нам дуже сумно, що ми не зуміли цього зробити. Тим більше, що з тим футболом, який ми показали в матчах зі Словаччиною (2:1) і Бельгією (0:0), ми заслуговували на більше.

— Ти вибачився перед уболівальниками після першої гри, з Румунією...

— Так, я відчував, що повинен це зробити Цілком очевидно, що я припустився двох помилок. Перша помилка технічна, і я думаю, що вона може трапитися з кожним воротарем, але це помилка. Я знаю, що таке помилка воротаря і помилка нападника. Помилка воротаря — це гол у 90% випадків.

У випадку з другим пропущеним голом не вистачило удачі. Спершу мені не вдалося побачити момент удару, а потім я загубив м’яч із поля зору на півдорозі, тому що його затулив хтось із гравців. Мені довелося стрибати наосліп, але я промахнувся.

І саме тому після матчу я вибачився. Це найменше, що я міг зробити. Я вибачився і продовжив роботу.

Але було, звичайно, прикро, адже це перший випадок в історії, коли команда з чотирма очками не виходить із групи Євро. Перший матч став для нас вирішальним.

— Як тренер пояснив вам, що ви не потрапите до складу на наступний матч?

— Жодних пояснень не було. Ми не діти. Я також аналізую свої матчі і знаю, добре я зіграв чи погано. Я морально готувався до того, що не гратиму, але тренувався на 100% на випадок, якщо все ж таки зіграю.

— І про те, що ви поза складом, ви дізналися просто перед матчем?

— Так, але мене це не здивувало, тому що я вже кілька днів подумки готувався до цього.

Зараз уже можна розповісти, що два місяці перед Євро я грав із дискомфортом у колінах і ліктях. Я приймав таблетки, робив спеціальні вправи, щоб продовжувати грати... Я не хотів зупинятися, тому що це був мій сезон, це був мій час показати клубу і тренерам, що я дійсно того вартий. Я зробив усе, щоб подолати цей біль і добре закінчити рік.

На Євро я хотів бути на вершині своїх можливостей через усе, про що ми говорили вище, подарувати радість українцям під час війни...

Але це не виправдання. Просто було сумно від того, що, незважаючи на всі ці зусилля, я не зумів зіграти добре в матчі з Румунією, а потім взагалі не грав.

— Чому ви говорите, що на Євро-2024 хотіли довести свою спроможність? Вам не здається, що ви вже багато чого показали за сезон?

— Євро-2024 став завершенням сезону, вищим рівнем, де збираються найкращі. Після прожитого року мені хотілося закінчити його на позитивній ноті.

Переклад і стилістична адаптація — Dynamo.kiev.ua, при використанні матеріалу гіперпосилання обов’язкове!