Колишній гравець збірної України Олег Шелаєв, який очолив «Дністер» із Заліщиків, розповів про специфіку роботи в аматорському клубі, перспективи своєї команди, найкращих друзів з «Дніпра», а також чому він вважає Олександра Назаренка сильнішим футболістом, ніж Георгій Судаков, прямо зараз.
— Як виник варіант із «Дністром» з Тернопільщини? Чи були інші варіанти?
— Нас запросили з Андрієм Березовчуком, з якими ми разом працювали в харківському «Вовчанську». Ми приїхали, подивились умови та погодились.
— Які умови в клубі та що можете сказати про перспективи команди?
— Аматорський рівень, але видно, що команда хоче розвиватися. «Дністер» складається з місцевих вихованців або футболістів, які проживають неподалік від цього невеликого містечка. Всі необхідні умови є, і якщо буде все нормально — команда буде розвиватися.
— Крім вас, у ролі тренера-консультанта запрошений Руслан Костишин. Два фахівці з досвідом — свідчення великих амбіцій клубу?
— Про «великі» амбіції поки що говорити зарано, але до поступового розвитку керівництво, персонал та футболісти готові.
— Як вам працювати з Костишиним? Відчувається його досвід роботи з клубом УПЛ?
— Звісно, він пройшов шлях з «Колосом» від самого низу. У нього великий досвід підіймання команди до УПЛ, де зовсім інші завдання, умови та відповідальність.
— Про дебют «Дністра» у другій лізі наступного сезону це правда?
— Якщо клуб хоче розвиватися, то буде логічним заявитися у другу лігу, бо рівень аматорських змагань та другої ліги той самий. Різниці немає взагалі.
— Кого можете виділити зі складу своєї команди? Може, хтось вже зараз має потенціал грати на професійному рівні?
— Цікаві гравці справді є, але виділяти нікого не хочу, робити зайву рекламу. Працюємо поки що невеличкий період разом, тому не буду поспішати, подивимось.
— Що специфічного у клубі «Дністер» та маленькому місті Тернопільської області Заліщики?
— Заліщики — красиве, туристичне місце, природа чудова. Спокійне та маленьке місто, яке ти можеш обійти за 15 хвилин. Машина не потрібна, йдеш пішки, тебе зустрічають, вітаються, велика та дружня родина. А щодо клубу — він працює виходячи зі своїх умов, географії та можливостей.
— Можна детальніше про умови? Наскільки амбіційне керівництво, щоб вивести клуб на професійний рівень?
— Поступовий розвиток присутній. Є тренувальне поле непоганої якості, за яким слідкують. Є інвентар, автобус, харчування, екіпірування. Все, що треба.
— Хто з тренерів є для вас прикладом? Може, хтось з європейських?
— Враховуючи, що не працював разом з ними, то тяжко відповісти. З тренером треба працювати, розуміти його вимоги, принципи, який він у звичайному спілкуванні. У кожного гравця є тренер, який щось у нього вклав. Немає поганих або гарних тренерів. Вони можуть подобатись або ні, але кожен щось дає. Дисципліну, розуміння тактики, робота над технікою, загальнокоманда робота. Кожен тренер, з яким я працював, мені щось дав, з чого і був сформований футболіст Олег Шелаєв.
— Яка ваша футбольна мрія не здійснилась?
— Майже всі мої футбольні мрії здійснилися. Не було турніру або кубку, який я жалкую, що не взяв.
— Кого можете назвати найкращими друзями у «Дніпрі»? З ким спілкуєтесь і досі?
— Багато хто. Більше з тими, хто живе у Дніпрі зараз. Грицай, Полунін, Куслій, Костишин, покійний Радченко, Кернозенко, Єзерський, Михайленко, Ротань, Назаренко, Рикун. Так можу перерахувати весь основний склад, у нас був чудовий та дружній колектив, ми всі спілкувались та продовжуємо спілкуватися. «Дніпро» завжди славився своєю атмосферою, ми були, як велика родина.
— Трійка кращих українських футболістів прямо зараз? Спочатку УПЛ.
— Олександр Назаренко, Микола Шапаренко та Кирило Ковалець.
— Назаренко? Цікавий вибір. Він сильніший за Судакова?
— Якщо говорити станом на зараз, то сильніший. Назаренко для мене динамічний, креативний, гострий футболіст, що створює багато моментів, він грає та виділяється серед інших.
— А щодо українців-легіонерів?
— Довбик, Циганков та Лунін. Окремі виділю Миколенка та Забарного.
— Що думаєте про номінацію Довбика на «Золотий м’яч»? Перший українець з часів Шевченка.
— Велике досягнення, Артем цього досяг і це багато чого коштує. Тому він у мене топ-1.
— Його перехід у «Рому» не вважаєте помилкою?
— Не робіть висновків, поки що зарано. Зараз кажуть, що Артем помилився, а вже через місяць можуть співати йому дифірамби.