Ігор Суркіс: «Треба набратися терпіння, а не звинувачувати в усьому Реброва»

Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс здивований шквалом критики на адресу головного тренера збірної України Сергія Реброва після двох поразок у Лізі націй (проти Албанії, 2:2, та Чехії, 2:3).

— Збірна України зіграла два вересневі поєдинки і пройшли вони невдало. У мене є переконання, що після Євро-2024 не було зроблено висновків ні тренерським штабом, ні футболістами. Яка ваша позиція?

— Я не можу говорити про те, чи були зроблені якісь висновки, чи ні. Я можу сказати так: я почекав, почитав усю критику, якій піддалася вся збірна України після поразок від Албанії та Чехії і в багато в чому, я не згоден. Я не буду розмірковувати, чи правильну тактику обрала збірна України, чи ні. Я не професіонал. У нас сьогодні є диванні експерти, які оцінюють тактику збірної України, хто як зіграв.

Перш за все, щоб про це говорити, треба знати мікроклімат у команді. Якщо є гарний мікроклімат у команді, як кажуть «один за всіх і всі за одного», то тоді приходять результати. Але я дивлюся, що критики понеслося на нашого головного тренера збірної України Сергія Реброва. Хочу підкреслити, що його ледь не два роки вся країна хотіла бачити на чолі збірної і чекали, як манну небесну, що він прийде і все буде одразу: національна команда почне перемагати і виграє чемпіонат Європи, бо в нас найталановитіша молодь і так далі.

Однак я повинен повернутися до витоків, коли Ребров прийшов працювати молодим, ще не сформованим тренером у київське «Динамо». Це дуже важливо підкреслити. Він тоді одразу до мене прийшов і сказав, що хоче створити структуру, щоби в клубі працювала одна модель виховання футболістів, починаючи від найменших і закінчуючи U-19 та U-21, яка тоді ще існувала. Тобто, щоб всі розвивалися по одній певній схемі. Йому вдалося побудувати цю модель, він запросив в усі вікові категорії іноземних фахівців, на що я йому дав згоду.

Йому це повністю вдалося, я вам хочу сказати. І не тому, що він виграв два чемпіонати України поспіль, як молодий тренер, а тому що ця структура, яку він створив у ті роки, вона й сьогодні працює в київському «Динамо». Я коротко перерахую гравців, які починали виховуватися в цій структурі, яку створив Ребров. Це: Дубінчак, Біловар, Дячук, Волошин, Ванат, Шапаренко молодий, який прийшов у «Динамо» в 16 років, Бражко, Миколенко, який грає в «Евертоні», Забарний, який виступає за «Борнмут», і багато інших хлопців, які хай пробачать, що я їх не перерахував. І це запрацювало. Після цього Ребров вигравав золоті медалі і потрапляв до Ліги чемпіонів з «Ференцварошем», який і мріяти не міг потрапити в Лігу чемпіонів. Тобто зараз усіх собак спустили на головного тренера.

— Але ж тренер несе відповідальність за результат.

— Він несе відповідальність, але не можна критикувати просто тому, що хочуть когось зняти чи щоби хтось пішов. Я вчора послухав пресконференцію і стояло питання: «Ви підете чи ні?» Це ж смішно. Чому? Бо президент Української асоціації футболу і Ребров, яких тільки рік тому обрали, сказали, що вони будуть будувати вертикаль збірних. Так треба набратися терпіння і почекати.

У нас «молодіжка» достроково вийшла на Євро-2025, збірна U-19 під керівництвом Михайленка потрапила в четвірку найсильніших. Ці хлопці в майбутньому замінять наших ветеранів і, я впевнений, буде створена сильна збірна. Але треба набратися терпіння, а не звинувачувати в усьому Реброва. Сьогодні наша країна знаходиться в стані війни і гравці «Шахтаря», і футболісти «Динамо» не мають часу на відновлення.

Я не збираюся бути адвокатом у Реброва, але ці розмови про відставку... Так тоді ми ніколи нічого не досягнемо. Правильно сказав Андрій Шевченко, що поставлена задача — потрапити на чемпіонат світу. Через Лігу націй чи кваліфікацію — не має значення. У мене теж були непрості стосунки з Ребровим, але він професіонал. Як був футболістом професіоналом, так і тренер він професіонал, як і Андрій Шевченко. Але президент УАФ правильно сказав, що невдалі результати на старті Ліги націй не змінять нашу стратегію. Є продумана стратегія, давайте наберемося терпіння і довіримо цю відповідальність професіоналам, а потім запитаємо з них. Ребров потрапив на чемпіонат Європи і його всі готові були носити на руках. Програли румунам, але хіба тільки головний тренер програв румунам? Команда програла.

— Ігоре Михайловичу, ви 50 років у футболі, ви прекрасно розумієте, як ділиться відповідальність між тренером і футболістами. Ось наскільки велика відповідальність футболістів в усій цій історії?

— Футболісти збірної України виходять на поле грати за свою країну, перш за все, а не за тренера. Повинен бути єдиний механізм. Ми з вами не розуміємо, що відбувається у національній збірній. Ось в цьому повинні розібратися фахівці, а не дилетанти, які зараз критикують і кажуть, що Ребров повинен піти.

Ви ж прекрасно розумієте, кого сьогодні запросити у національну збірну, хто сьогодні є кращим тренером, який може очолити національну команду? Ребров досвідчений тренер, я підкреслюю. Де б він не був, то досягав результату ви ж не можете з цим не погодитися? Так, для нього це нова робота — не бути постійно в тренувальному процесі. Я знаю Реброва, він зробить правильний вибір і в жовтні наша збірна буде грати зовсім інакше. По самовіддачі до гравців не має ніяких питань за матч із Чехією, але помилок було багато. Ви мені скажіть, «Динамо» могло пройти Зальцбург? Але ми не забили, а вони забили і пройшли далі. Ми могли собі представити, що «Партизан» обіграємо 9:2?

— Ігоре Михайловичу, у мене є певні питання до футболістів.

— Ось, до футболістів повинні бути питання. І кожен гравець, який виходив на футбольне поле, не повинен ховатися за спину Шевченка, Реброва та інших тренерів, а повинен сісти, подумати і відповісти на питання: «Чому я так зіграв?». Ось вони повинні проаналізувати те, що Ребров ставить тактику, а вони її не виконують. Не один тренер тут винен. Тренер повинен запитати у футболістів, чому вони не виконали поставлене завдання?

— Ви своєї вини, як президент клубу не відчуваєте? Ви розповіли, що всі гравці суперзірки? Це питання до всіх президентів команд.

— Я, як президент клубу, пошуткував, що Шапаренко коштує 300 мільйонів, тому що хтось з донецького «Шахтаря» сказав, що Судаков коштує 150 мільйонів. Але ні один, ні інший не коштує таких грошей. Усі розумні люди розуміють, що я пожартував, а диванні журналісти писали, що 300 мільйонів коштує один, а 150 мільйонів інший. Але я пожартував, можливо недоречно.

Так, у всіх є певна ціна. По Шапаренку можу сказати, що була пропозиція з «Бешикташа». Мені зателефонував президент «Бешикташа» і запитав, чи готовий я продати Шапаренка. Перш за все, я запитав у Шапаренка і він мені сказав, що до Туреччини їхати не хоче. Все, більше пропозицій по Шапаренку не було. Якщо Шапаренко бачить себе в одному з ТОП-5 чемпіонатів, то він повинен прогресувати і розібратися.

А що, Ярмоленку в собі розбиратися? Він допомагає молодим. Це я бачу по його роботі в «Динамо», як він налаштовує молодих хлопців. Зараз до нас прийшли талановиті Піхальонок і Рубчинський. Піхальонок — сформований футболіст із характером і майстерністю. Він дуже допомагає нашій команді. Той же Кабаєв розкрився з новою силою. Волошин грає за молодіжну збірну і забиває. І завтра він може опинитися в головній національній команді. Є гарні хлопці.

Моя порада: потрібно всім зібратися і президентам команд, і Реброву, і збірникам та налаштувати їх. У мене складається таке враження, що наче ми кожен раз потрапляли на чемпіонат Європи та чемпіонат світу. Я не адвокат Реброва, але я хочу підкреслити, що це професіонал, який відданий футболу. Ребров працював в ОАЕ, йому пропонували новий контракт, але він повернувся в збірну України. Це говорить про те, що він патріот і хоче зробити для збірної України, щоби вона була на провідних ролях. Майте терпіння, давайте почекаємо.