Відомий у минулому тренер, а нині — футбольний експерт Олександр Севідов поділився думкою про матч другого туру основного раунду Ліги Європи «Гоффенгайм» — «Динамо», який закінчився поразкою киян із рахунком 0:2.
— Після того, як «Динамо» обіграло «Партизан» у двоматчевому протистоянні, їм співали дифірамби. Але будемо відверті, «Партизан» за грою — це рівень аматорської команди. Потім насилу пройшли, — десь за рахунок вдалого збігу обставин, десь за рахунок благословення феміди, — шотландський «Рейнджерс». Потім низка поразок від «Зальцбурга» (0:2), «Лаціо» (0:3), і зараз — «Гоффенгайма» (0:2). Значить, не так усе райдужно! Критерій рівня команди — не УПЛ, а єврокубки?
— Не раз говорив тим, хто стверджує, що наш чемпіонат зростає... Усі ці «результати» — це відгомін нашого чемпіонату. Начебто в чемпіонаті ми граємо, а виходимо в єврокубки — нібито й не граємо. Не можна сказати на тлі «Шахтаря» в матчі з «Аталантою», що «Динамо» програло ганебно. Є з чим порівнювати. «Динамо» грало краще, ніж «Шахтар», але на жаль... А на кого ще рівнятися, якщо не на двох наших флагманів українського футболу? Але ми слабкіші навіть за ті команди, які у себе в чемпіонаті наразі йдуть у підвалі турнірної таблиці. «Хоффенхайм» посідає 16-те місце з 18-ти, у п’яти матчах пропустив аж 15 м’ячів, але обігрує «Динамо». «Аталанта» в чемпіонаті — 12-те місце, але легко декласує «Шахтар». Потрібно зауважити, «Хоффенхайм» обіграв киян, також не сильно напружуючись. Проблема «Динамо» нікуди не поділася — це центр оборони. Плюс до цього додати, що зараз неважливо виглядає Бражко, сполучна вісь усього центру передоборони; як підсумок — нам постійно забивають по центру. Він не виконує головну функцію центрального хава — випалювати все, що ворушиться і наближається до воріт. Другий гол — він же просто зупинився, давши легко себе пройти. Як на мене, це відголоски нашого слабкого чемпіонату. Якщо на внутрішній арені «Динамо» не відчуває жодних проблем, то в єврокубках усе лізе назовні. Потрібно правильно оборонятися не тільки числом, а й умінням. Тактично «динамівці» зараз грають дуже погано.
— Другий гол у ворота «Динамо» дуже схожий на два, які забив «Лаціо» — через усю насичену оборону і центр штрафного майданчика. Гравці суперників легко прорізають центр, проникаючи вглиб, і спокійно забивають.
— Два опорники, — Михайленко і Бражко, — дають це робити, а за ними не найкращим чином діють два центральні захисники — Попов і Михавко. Це не найкраща гра Михавка, і на прострілі не встиг дотягнутися до м’яча, коли забивали перший гол, і в другому не встиг заблокувати гравця суперника. Присутні як індивідуальні помилки, так і командні.
— Якщо говорити про командні помилки, коли забивали перший гол, то є великі претензії до Кабаєва. Саме він під час довгої передачі в зону лівого захисника не закрив цю позицію. Де діагональне підстрахування захисника?
— Так, якби він опинився на місці, то, напевно, спробував би не дати прийняти і прострілити в штрафний. А далі один нападник в оточенні захисників після прострілу переправляє м’яч у ворота. І виходить, що Кабаєв не встиг закрити зону подачі, Михавко не встиг відреагувати на простріл, ось вам і командні оборонні дії.
— У першому таймі, крім небезпечного дальнього удару Бражка, кияни нічого не створили. Так, були атаки, були підходи, але не було гостроти біля воріт суперника.
— На жаль, і фланги грали погано. Не було загострень, мало прострілів. Той самий Кабаєв до виклику в збірну мав кращий вигляд, і загострював, і обігравав, заробляв штрафні, а в цій грі його ефективність була низька.
— Здалося, що «Динамо» грало без емоцій, і виглядало трохи втомленим. Згодні?
— Якщо порівнювати наші провідні клуби, то «Динамо» грало без емоцій, але як тоді грав «Шахтар»? До пропущеного першого м’яча була рівна гра, але ці помилки... Як ти не грай, але якщо так помилятися в обороні, як ми говорили вище, все одно будеш програвати. Єдине, що можна відзначити у «Динамо», так це вихід на поле одинадцяти українців, багато з яких — вихованці клубу. Це величезний плюс!
— Була надія, що після «Лаціо» кияни реабілітуються, і хоча б зіграють внічию. Але не склалося. Що далі?
— Усе вимірюється чемпіонатами. Наша першість за рівнем набагато нижча порівняно з тими ж чемпіонатами Німеччини та Італії. У «Динамо» не знайшлося жодних контраргументів проти «Хоффенхайма». Усе логічно, усе закономірно. Німці були сильнішими і заслужено перемогли. Після того, як вони забили другий гол, гра навіть перейшла в нудну фазу. У «Динамо» не було шансів хоча б на гол престижу. Можна знайти причини в невдалих матчах: надскладна ситуація в країні, важка логістика переїздів, брак часу для відновлення тощо.
Сергій Шебек
Треба повернутися до формату чемпіонату, коли команди після першого кола розбивалися на дві групи. Щоб Динамо та Шахтар зустрічалися 4 рази.
Дожили, що зараз війна, що гинуть люди... дожили, що кордони закриті, а найближчий аеропорт - в іноземній країні...
По-друге, якщо не пам"ятаєте, то погугліть склад українських команд в часи успіхів на євроарені, коли грали у весінніх плейофах. В жодній з купи команд українці не складали 100% чи близько того. А у Металісті та Шахті ці майже 100% взагалі займали легіонери... Причому геть не такого штибу, як зараз. У Динамо, приміром, гравці з його складу завойовували бронзу та срібло чемпіонатів світу...
По-третє, бюджет клубів суттєво зменшився...
Ну і наостанок, Ви не дуже уважно читаєте. Я написав про аеропорти. Якщо вважаєте, що гравці спокійнісінько можуть грати в режимі 2 матчі на тиждень, проводячи в дорозі по 30-40-50 годин (враховуючи матчі ЧУ), то про що далі може йти розмова. Тут навіть тренуватися якісно немає коли, бо вилітає такий проміжок часу, вже не кажучи про якісне відновлення...